На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Довершено: Мiсто Рудих Чуприн

Шон Маклех, 31.10.2017 року



«Давній народ ми, веселий народ

Давній народ:

Тисячоліттям, тисячоліттям

Ми втратили лік»

(Вільям Батлер Єйтс)

Місто, в якому поселилося сонце

І фарбувало кожну чуприну

Хлопчика-шибайголови

І дівчиська замріяного

В кольори помаранчів стиглих,

В кольори сонячних зайчиків.

Місто, в якому

Все так поцятковано

Веснянками і днями світлими

(хоча була й темрява

І то не десь, а навколо),

Але в місті рудих чуприн

Завжди було сонячно

(Може тому що музика,

А може тому що душі

Завжди були сонячні –

В місті рудих чуприн

На оцьому зеленому острові),

А ви ще питаєте,

Чому ми на День святого Патріка

Вдягаємо капелюхи зелені

І фарбуємо свої руді чуби

Чорнилом зеленим –

Кольором трави і пагорбів.

Може тому що у нас надто сонячно,

Може тому що нам надто весело,

Завжди коли грає скрипка…

Серед вулиць шевців і мулярів,

Серед вулиць каменярів вільних,

Серед димарів до торфу звиклих,

Ми будуємо своє місто

Із сонячних зайчиків.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
2 Kрабаt , Окайда. 22
( написати коментар )