На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Візьми моє серце

Неля Кінзерська, 02.11.2017 року



За хмарами сонце заплакало ніжне.

Бідою війна світ заповнила вщерть.

Ішли добровольці у бій за Рубіжне.

Ішли добровольці на смерть.

Я сину казала,єдиному сину,

Коли він упав в боротьбі:

- Візьми моє серце!Візьми моє серце!

Візьми моє серце собі!

Як гаддя,сповзались ворожі гармати.

Оглухла над степом донецьким луна.

Ніхто не хотів у той день помирати,

Якби не проклята війна.

Я сина благала,єдиного сина,

Коли він лежав між трави:

- Візьми моє серце! Візьми моє серце!

Візьми моє серце!Живи!

Бій степом котився,як в горах лавина.

Йшли в наступ бійці,не шукали доріг.

Я Богу молилась всю ніч на колінах,

Щоб він добровольців беріг.

На губи пошерхлі моєї дитини

Упала краплина роси.

Але вже не дихав,але вже не дихав,

В степу під Рубіжним мій син.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 Mr. Grey. 34
( написати коментар )