На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Довершено: Мiсто Заборон

Шон Маклех, 03.11.2017 року



«Я не мета шляху і не дорога,

Не суворе місто за стіною…»

(Райнер М. Рільке)

Місто потріпаних заборон –

Дірявих, як шкарпетки Тіберія

Тухлих, як солонина липка

З корсарської шхуни вигнання.

Місто, де заборонами мурували стіну,

На якій не дозволено

Навіть гніздитись гомінким ластівкам –

Марнослівним але співочим,

Навіть стоногам забороняли повзати,

І павукам-арахнам було не дозволено

Плести там тенета

Для ловлення вітру.

Місто хитких заборон-застережень,

Заборон-забобон мавп’ячих,

Ефемерних, як туман березолю-безхатька

(Ні зігріти, ні збадьорити),

Наче корона давно зотлілого імператора,

Як одаліски гарему-борделю

Повелителя рабів-бобоїдів.

Там навіть дзвони храмів

Гудуть заборону.

Там навіть єретики

Забороняють повторювати

Свої думки кострубаті,

Там громадяни

Чи то вірнопіддані

Дихають заборонами

Замість повітря.

Туди навіть заходити

Заборонено

Всім без винятку,

Крім повій та євнухів.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 21
( написати коментар )