На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Я не марно у пеклі поліг

Неля Кінзерська, 03.11.2017 року



Ти не вір,що мене нема,

Що ніколи уже не буде.

Просто куля, немов зима,

Заморозила мої груди.

Відірвали мені плече

Ті базуки чужі новомодні,

І тепер чорний біль тече,

Не пускає мене з безодні.

Відірвалась від тіла душа.

Пропливає у даль ,як лебідь.

Їй погано було на Землі.

А тепер спокійно на небі.

Тут не чути залпів гармат,

Під гітару бійці не співають.

І не плаче вночі комбат,

Коли хлопці в бою помирають.

Я із неба на край свій дивлюсь-

На цей рай ,щедро Господом даний.

За родину,за друзів молюсь.

Їх покличуть нові Майдани.

Я немарно у пеклі поліг.

Буде радість і правда не квола

На политій кров“ю землі

Стуса, Гориня ,Чорновола.

Обпікає тіло вогонь.

А душа-усе вище,вище!

Я не зрадив народу свого,

Як ішов на Череповище.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 Mr. Grey. 32
( написати коментар )