На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

БАБУСЯ

Владислава, 04.11.2017 року



Бабуся не виходить до воріт,

Не посміхається, мене вже не чекає.

Не розквітає біля неї цвіт –

Її життя і музика не грає.

Старенька не виходить на поріг.

Нема обіймів щирих до нестями.

Я повертаюсь із важких доріг

У дім пустий, наповнений сльозами.

Рідненька не сидить біля вікна,

Вона дітей й онуків залишила,

Вона була, мов радісна весна,

Та я чомусь цього не розуміла.

Немає більш бабусиних казок,

І вранці тої посмішки немає.

Вона вже відлетіла до пташок.

«Прийди до мене в снах, благаю!»

До кого в світі так я пригорнуся?

Немає більш тебе на цій планеті.

Я з сумом так на тебе подивлюся,

Бо ти всміхаєшся лише з портрету.

06.08.17

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 23
( написати коментар )