На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

***

Владислава, 04.11.2017 року



Та що ти знаєш про страждання,

Про сльози, смуток у очах?

Мій друже, я не про кохання,

Я про людський і вічний страх.

А знаєш ти про відчайдушність?

Про біль у грудях і думки?

Мого життя ти знаєш сутність?

– У ньому виють вже вовки.

А що таке нещастя, знаєш?

Чи, може, втрату або злість?

Ні, ти не віддано кохаєш.

За все це доля відповість.

Ти плачеш через ту любов,

А в мене по щоці сльоза.

І в жилах засихає кров,

Бо кращі вже на небесах.

28.06.17

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 16
( написати коментар )