На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

ФРОНТ

Владислава, 04.11.2017 року



Там ранок починається не з кави.

Не з сонця, неба і простих речей.

Там, на війні, своя програма.

Там ранок із недоспаних ночей.

Я вірю, що настане та година,

Що ворогів розіб'єм на шматки.

Я знаю, мати знов обійме сина.

Ми почнемо все знову. Новії листки…

Війна... Єдине слово! Скільки болю!..

Пробач, Солдате, що пишу.

Але земля полита кров'ю.

Ти вислухай мене, прошу.

Ці постріли, гармати і бої.

Це все скінчиться! Скоро перемога!

Від побажань і щирих слів очі твої

Засяяли, бо їдеш ти додому.

Ми козаки, а отже, ми є сила.

Ніхто нас не поставить на коліна.

В наших серцях уже з'явились крила.

Тримайся, брате! Слава Україні!!!

13.05.2017

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 18
( написати коментар )