На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

СПОГАДИ ПРО БАБУСЮ

Владислава, 04.11.2017 року



Ти знаєш, як це втратити дорогу тобі людину? І це не та, яка просто покинула тебе, а та, яку забрали небеса. І ти розумієш, що не зможеш повернути її ніколи, бо вона пішла назавжди... І ти зможеш обійняти її лише уві сні..

Іноді я так хочу повернутися в дитинство. Не знати розчарувань, болю; бути маленькою дівчинкою, яка нічого не розуміє. Хочу прокинутися вранці, а бабуся на кухні смажить млинці і дідусь тихенько розмовляє, щоб мене не розбудити. Хочу, щоб як раніше, дідусь почав розповідати якийсь анекдот, а ми сміялись. Я хочу повернути ті ночі, коли ми з бабусею говорили про її молодість, про моє шкільне життя. Я розповідала всі свої секрети, а бабуся давала мені поради.

Мені так не вистачає її голосу, блакитних, як море очей, ніжних обіймів та її сміху. Мені так не вистачає її підтримки, яка зараз дуже потрібна. Вона мене завжди розуміла, захищала і завжди була на моєму боці. Вона казала на мене "моя дурненька дівчинка". А ще вона обожнювала обіймати мене з усією сили, так передаючи свою любов. Я відчувала її голос, який над вухом ніби шепотів: «Усе буде добре».

Зараз я хочу послухати її казочку про мишенят і, як в дитинстві, потримати за руку перед сном. Я хочу співати пісні, хоч негарно це роблю, але їй сподобалось би.

Вона так любила весну! Вона розквітала разом з нею. Завжди була лагідною і доброю...

Без неї я зовсім інша. Я дуже змінилася: в мене дуже мало друзів, я погано вчуся... Я ненавиджу себе за це!

Якби я знала, що ті розмови будуть останніми... Якби я знала!..

Вона завжди поряд, я знаю. Вона немов ясна зірка в небі і мій янгол-охоронець... Дякую, дорогенька, за все.

11.02.17

Читати коментарі (1)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 Василь Усатенко. 37
( написати коментар )
Василь Усатенко
2017-11-07 12:38:18

Молодець! Гарно виписала. 

 

(відповісти)
( написати коментар )