На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Довершено: Мiсто Снiгу

Шон Маклех, 04.11.2017 року



«Снігу дедалі більше при всіх

при п’яти брамах…»

(Вернер Ламберзі)

Я знав людину,

Що народилася в Місті Снігу,

Де люди були як люди

І жили як жили,

А потім стали сніговиками –

Сніговими бабами і дідами –

Відмороженими

З морквинами-носами

І капелюхами-відрами,

І думають, як то добре

Було б, чи то буде, чи то є

Весь світ заморозити,

І було Місто Снігу – забавка

Чи то весела розвага,

А нині холод (очі скляні),

І було Місто Снігу – ковзанка,

А нині – байдужість і ненависть

До всього, що тепле,

До сердець гарячих

Сповнених мріями.

І було – ґринджоли й димар,

Нині серця заморожені,

Нині вічна зима – в Місті Снігу,

Нині смерть крижана

Навіть без королеви

Навіть без мамутів

Чи волохатоногів носорожених –

Нині вічна зима

Нині тільки неандертальці

Без’язикі, щелепороті

З очима снігової імли

Живуть-існують самоїдствують

У Місті Снігу.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
2 Неля Кінзерська , тиха вода. 27
( написати коментар )