На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

кальвадосова(значить, самотня) осінь

М., 10.11.2017 року



моя пекуча осене

моя стара любов

п'янким туманом

трохи кальвадосовим

колишеш і спокусно маниш

що аж попадаюсь знов

у твої хитромудрі пастки

з яких ще вчора насміхалась

і небо сліпе, і гірко плаче

я ж малюю-шукаю тебе

між хмарин і зірок

(це стало настільки для мене значимим)

я шукаю тебе по землі

між трави і п'янких ароматів

бо то схоже на тебе

навіть можна обняти

примарний образ

щастя.

я малюю на вікні твій силует

він обіймає і ще досі не дає заснути

ночі осінні манять минулим

очі кохані назавжди вкарбовані в пам'ять

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 32
( написати коментар )