На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Нiчого крiм темряви

Шон Маклех, 12.11.2017 року



«... З отих часів, коли сховавши лють

Лягла руда під впертий молот

З отих часів, як дим зійшов над горном

Кує і править леза

Терпіння

Над вогнем нестерпним...»

(Еміль Верхарн)

А за вікном – нічого крім темряви

(Друже, ти гортаєш книгу,

А там: на чорних сторінках

Чорні літери Ночі),

Ти дивишся в Небо –

На полотно оксамиту

(З якого кат шив собі балахон) –

Там нічого крім темряви –

Чи то зорі згасли,

Чи то очі посліпли:

Тьма Ніщо нескінченного,

Там – за дверима світу,

Тут – за межею повітря,

Нічого, нічого, нічого

Крім Темряви.

Шиють із неї шати,

Стелють тканиною Тьми

Постіль. Для сну.

Навіть яблукам Небуття

Нікуди падати:

Ні верху, ні низу –

Нічого крім темряви.

....................................

А може хтось

Почувши крик птаха чубатого

Птаха хвостатого

Замовить собі в шинкарки

Темряву на сніданок.

Може.

А може хтось

Зробить з тої тьми струни

І заграє нам пісню Вічності.

таки в тому шинку –

Життя п’яного.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 18
( написати коментар )