На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

ТИ ВЖЕ ПІШОВ… НАЗАВЖДИ…

Владислава, 12.11.2017 року



Як ти пішов – так стало тихо й нудно.

Ти так пішов, як в морі кораблі.

На вулиці, як завжди, гарно й людно,

Пробач, невзмозі очі я забуть твої.

Ти так ввійшов...Так лагідно,без стуку...

Так само ти пішов. Нічого не сказав.

З тобою інша йде тепер за руку,

Ти не мене,ти вже її обрав.

Мені казав відверто так і ніжно,

Що я одна єдина у житті.

А за вікном зима, і буде сніжно,

Як в тебе в серці, зараз і завжди.

Ти був такий смішний, веселий, щирий...

Я дякую тобі за те, що був.

Ти справді був такий єдиний,

Який лиш поглядом прогонить сум.

Я хочу повернути ті хвилини,

Де ми з тобою щиро гомоніли.

Я знаю: вони швидко так пролинуть,

Та я люблю тебе, хоч не казала.

Ти вже пішов. Назавжди. Це – зупинка.

Зупинка у твої щасливі дні.

Моя любов до тебе – це помилка.

Назавжди прощавай. До зустрічі у сні.

Листопад, 2016

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 19
( написати коментар )