На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Давній незнайомець

Віктор Ковач, 27.11.2017 року



Ми з ним знайомі вже давно,

З дитинства, з лікарняної палати.

Та я його не знаю все одно,

Хоч як не намагався би пізнати.

Відда́вна разом грали у футбол,

Гуляли, жартували, рвали струни,

Крутили на вінілах рок-н-рол,

Були ядром фанатської трибуни.

Про мене він розкаже геть усе:

Смаки в дівчатах, резус, групу крові.

У мене ж запитай хоч щось просте

Про нього - та запнуся на півслові!

Не те, щоб невідомий він мені,

Не те, щоб я у людях щось не тямив -

Ми, наче, й разом були на війні...

А я про нього знаю лиш місцями!

Ми повзали пліч-о-пліч по полях:

По трав'яним, по мінним і не дуже...

Мої знання про нього - по нулях,

Хоча сміливо називаю його "Друже".

Й нічого б дивного у цьому не було.

Подумаєш? Дурниця, звичне діло!

Можливо це мене б так й не пекло́,

Якби ми не ділили одне тіло...

Читати коментарі (3)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 Окайда. 33
( написати коментар )
Окайда
2017-11-28 17:39:48

правильно: по полях

(відповісти)
Віктор Ковач
2017-11-29 23:15:23

слухаюсь!

(відповісти)
Окайда
2017-11-30 08:53:22
Ок)
(відповісти)
( написати коментар )