На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Просто лист

Віктор Ковач, 29.11.2017 року



Ми б сходили на каву в Женеві

І пройшлися по берегу Рони.

Кажуть, там є трамваї рожеві,

А в дерев - розмальовані крони.

Запросив би на піццу у Римі

І обняв біля стін Колізею,

Та ім'я нашій спільній дитині

Ми обрали б у тиші музею.

Грали б сніжки в околицях Осло

І на фоні величного фйорда

Я б укрив тебе пледом із ворсом,

Помагаючи встати з сноуборда.

Лоскотали б бруківку Варшави,

Посміхалися б з їхніх "пшепрашам"

І за чашкою чорної кави

Мізкували б про завтрішнє наше.

Ми пішли б у кіно в Амстердамі

І вдихали би запах тюльпанів,

Я б тобі, найпрекраснішій дамі,

Шепотів би "Люблю, моя пані".

Все було б, а можливо і більше

Від кохання би рвало блокноти,

Ти і я були б найщасливійші...

Якби знав я лиш де ти і хто ти...

Читати коментарі (4)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 34
( написати коментар )
Анатоль
2017-11-29 08:15:53

Кава в Женеві, піцца у Римі, музеї-колізеї-фйорди-сноуборди... Якийсь дуже малий відсоток часу життя відводите Ви для щастя.

А решта 99,99% часу? (Робота, приготування їжі, прання, прибирання, черги в гастрономах...)

(відповісти)
Віктор Ковач
2017-11-29 23:56:13

на написання сценарію, наприклад, якогось геніального апокаліпсису)))

(відповісти)
Анатоль
2017-11-30 09:43:30

Якби можна було і коментарі оцінювати - плюсанув би.

(відповісти)
Віктор Ковач
2017-12-04 22:12:39

))))

 

(відповісти)
( написати коментар )