На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Феноменологія зради

rutko, 10.04.2007 року



Частина перша, теологічна

У статевому акті є якась невідворотня поважність, наче робимо щось надважливе, серце шалено б’ється: жодної гри, може страх, але напевно – поважність.

Ні, я не говорю про вступну гру, про маскарад, кольори, загравання. Але коли маски зриваються, обличчя під ними просто не можуть бути легковажними.

Один погляд на обличчя Аліни міг би скинути в прірву будь-якого титана. Тому навіть демони відвертаються від коханців у момент співжиття.

Тому й не люблю порнофільмів, через награність. Як можна заграти щось, що кардинально грі протилежне… режисери кричать: “Давай! Давай! Більше пристрасті!” І актори викривлюють свої обличчя в манірних ектазах, приховуючи те, що вони може й справді кінчають.

Справжність, почуття невідворотності, захоплює, як стихія, і ти вже не можеш не кохатися, почуття остаточності, опісля не буде нічого – прекрасно й страшно.

Вона закривала очі. Я лиш на мить глянув на її обличчя, потім тулився до її щоки, шиї, підборіддя. Чув її серце під моїм через вогку пружність… годі, знову збуджуюсь… не думати.

Снилися знову руїни храму в Язлівці, готичного, самі стіни, пописані ґрафіті, стрілчасті склепіння на тлі неба, пам’ятаю, знудило, як побачив там використаний презерватив.

Частина друга, дзеркальна

- Я, взагалі то, хотів би вибачитися за ту ніч, - врешті сказав Сергій, видусив із себе.

- Ну власне, – посміхаючись так, як тільки вона вміла, ледь помітно й трохи зверхньо, кинула Аліна, струшуючи попіл.

Вони вже сиділи з двадцять хвилин у каварні з великими дзеркалами на стелі, він пив пиво, вона курила, попиваючи кавою; були самі, якщо не зважати на ті віддзеркалені постаті. Мовчали, говорили зрідка про дрібниці. Аліна була собою: гостра на язик, небагатослівна, підтянута.

- Я тоді повівся, як… ти ж знаєш, в мене є дівчина… Полетів на насолоду… використав тебе, в принипі, - (правда, найважливіше правда, вона все роз’яснить, все буде добре), - вибач!

- Гаразд, проїхали, я розумію тебе.

(Ну скажи, скажи, що ти теж цього хотіла! Адже я ж бачив, я не дитина! Хотіла цього, щойно я ввійшов! Це ж і твоя вина) Він дивився на неї, очікуючи…

- Я від початку, як тільки ти прийшов, переживала, що так може статися. Ти потребуєш ніжності. Я розумію…

(Навіщо? Навіщо брехати? Адже я щирий… Я думав, що Аліна… Виявляється… Ні, вона не слабка, аж ніяк…) Він дивився убік, було неприємно.

Вона схилилася, щоб спіймати його погляд:

- Ти що? Так ніби зараз заплачеш.

- Ні, це я п’яний, очі блистять.

Цівка диму повторила витянуту лінію її волосся.

- А тут приємно, дзеркала створюють ілюзію простору.

- Рідко хто це помічає! Тому я й люблю тут сидіти.

Посиділи ще хвильку мовчки.

- Ох, Сергію, не бери собі до голови, ти як велика дитина!

- Ні-ні, споко, я вже й забув. Ідемо?

При виході вона запитала, коли повернеться Яна, й вони попрощалися.

Частина третя, філософська

Я розумію тебе, Сергію, часом мобілка може нагадувати зачинені двері, ти стоїш перед ними, стукаєш, дзвониш, ти знаєш, що тільки там, всередині… а вона змінила номер мобільного, ти підсвідомо знаєш, що це так, але ти знову й знову… болить…

Розповім тобі сон: часто мені сниться, що йду якимось карпатським урочищем і раптом помічаю над верхівками смерек готичні вежі, йду далі й ось з-за дерев видно стрункі контрафорси, а там і портал готичного храму, я вві сні переконаний, що шукав власне цього, я знаю що в храмі мене чекає щось неймовірне, я пробую відчинити браму, одну, другу, третю, але все марно… такий от сон.

Яна їхала джипом зі своїм патлатим оператором-шофером (економія коштів) гірською дорогою. Шуміла поруч річка, вітер шумів у смереках, шумів двигун.

- Чому ти не береш Сергія на моє місце? – прокричав оператор.

- Що? – не почула Яна.

- Сергія? Він теж оператор!

- Я порвати хочу!

Патлатий знизав плечима.

- Нудний він зробився! – пояснює Яна.

- Пройшла любов? – з насмішкою.

- Вигадує забагато! – помахала руками, ніби будує замок з повітря.

- Хіба ти його кинеш?

Яна витянула карту мобілки й викинула в річку.

- Ти шо?

- Щоб не додзвонився! Номер поміняю!

- Хм, - зназав плечима, - можна було просто заблокувати на його номер.

- Що?

Ти все рідше й рідше пробуєш додзвонитися, ти просто сидиш, дивишся у порожнє вікно. Хмари насуваються. Ти передчував це. Найгірше, що ти не маєш права ненавидіти її, адже ти теж зрадив. Сидиш тупо, роздертий. Я знаю, що ти відчуваєш, знаю, звичайно знаю, адже я - твій автор. Але навіть я вже нічого не можу з тим зробити. Тепер люди звикли до хепі-ендів, може це якась захисна реакція, перед правдою життя. Від зради до зради живемо і остаточно невірними залишаємось ми, на самоті зі собою. Тоді накопичується щось у середині, велике, болюче “ні!”, переливається через край. Починається дощ. Ти усвідомлюєш (правда, вона все роз’яснить), що ти ніхто. Відчиняєш вікно. Дивишся на всіх тих людей, що ходять під дощем. Будучи ніким, ти об’єднуєш їх усіх. Будучи дощем, ти падаєш, падаєш, лагідно, завжди…

Епілог

- Можеш швидше! Щось на дощ збирається! А ось вже бачу! Бачиш? Готичні вежі? Так, там! Під’їдь якнайближче!

Яна, задерши голову, вивчала величезний портал, весь мережаний різьбою по камені, наче обвитий закам’янілим плющем. Оператор готував камеру.

- Привіт усім! Сьогодні у нас зовсім незвичайна зустріч! Ми з вами в глибоких Карпатах, понад 50 км за Космачем. Тут, у романтичному урочищі захована одна з найцінніших перлин України. Величний готичний храм, збудований венграми, що за часів Галицько-Волинського князівства! Храм зберігся майже не зруйнованим завдяки унікальному розташуванню. Відвідаємо ж його, запрошую.

Яна підійшла до головної брами, але ту, попри всі зусилля Яни, не вдалося відчинити.

- Але ще місяць тому тут можна було зайти! Може там?

Вона перепробувала дві інші брами. Потім кляла й кричала. Вітер гудів усе дужче. Патлатий ховав камеру. Потім розплакалась. Почався дощ.

Читати коментарі (30)
Рейтинг Оцінили Переглянули
45 thunder , Святослава Лавинська , Емілія , 5nizza , you are , Дана Кваша , Тетяна , Edit , Артур Томський , Валерій Майданюк , Завтра Напишу , demo , пізній син миколи , х , Атена , Сергій Бебешка , сусанна барабанова , Guess_Who , Оля , Fragile , Vikulsija , Олена Войтух , Капелюшниця , cortes , Фома Пугаляк , takiysobi , Пасічник Іван , Євген Довгий , Denya , andwing , parodia, maniak , Кориця , moralisators , Мандрівник , Ліка Дана , Інесса Ґретхен , Щастя ;) , А. , Наталі , Xex , Наталi , Ali , BlueBird , Tytolov , Микола Нечета , GrafomanKa , Толік Естер , Я Є , Зоряна Головецька , Анна , Олеся Житкова , Щепанський Віталій , Ольга Смілик , Роман Миронов , Ташка Вікторівна , Андрій , Тамара , Михайло Жаржайло , Леля , Вадим Мірошниченко , fin , Diz , Іван. 1965
( написати коментар )
rutko
2007-04-10 12:50:27
Це для Нероби запостив твір старший. Цікаво, чи сподобається :)
(відповісти)
(стертий коментар)
rutko
2007-04-10 13:40:59
Презентація не моєї книжки :) а Горобчука-Коробчука-Коцарєва. В Києві вона була 29 березня в Бабуїні. В книжці Отара є "Квітослава" і "Я кохаю музику" (останній текст просто чудовий), але я б гроші краще видав на "Цілодобово" Горобчука (вид.Факт) :) Що до Львова тобі не вдалося - шкода, але запрошення залишається в силі :) Це було б чудово, якби ти приїхав до нас прочитати свої твори на ЛітЗаводі. Це наша гарна традиція запрошувати гостей на читання :) Будеш мати час: давайся чути!
(відповісти)
neroba
2007-04-10 20:01:40
Дякую!!! Мені насправді сподобалось, але ще прочитаю пару разів, бо так відразу (!), зазвичай, твої твори не розумію повністю. Попри все серце бьеться... ти знаеш про що я:) мій +
(відповісти)
Дана Кваша
2007-04-11 16:36:35
дійсно пам`ятаю, читала колись, особливо кінець знайомий. здається що завершення символічно передає стан героїв(зачинені ворота) Насправді оповідання не синхронно з моїм станом, сприйняттям. і під час сексу лише страшно буває - що помреш, бо далі вже нікуди. не знаю, чи ти про це, здається - не про це.
(відповісти)
thunder
2007-04-12 15:45:04
Колись я йому здаєтсья + ставив, не пригадуєте? Ну + полюбе.
(відповісти)
Anairda Kashef
2007-04-16 17:49:20
ти просто вмієш відчувати слова, добирати їх, вкомплектовувати... та ні, ти певно просто вмієш відчувати, а все решта додається добре розбито на три частини, це ніби переміщує читача між площини уяви, фантазії і звичайно філософії
(відповісти)
you are
2007-08-11 22:40:04
поправлю, що там чотири частини. кожен "нормальний" твір має їх чотири. поки що все
(відповісти)
you are
2007-08-12 17:31:11
1) "каварні" - Ч.2, 3 абзац 2) "попиваючи кавою" - там само; якось дивно звучить. 3) "в принипі" - Ч.2, 4 абзац 4) "витянуту" - Ч.2, 12 абзац; "витягнуту" 5) "венграми" Епілог, 3 абзац; перевір - "уграми"? 6) "що за часів" - там само. 7) дуже сподобалось. Хоч ти написав, що твір старший, але я його не бачив (зі своєї вини). 8) звісно, всього до кінця не зрозумів, але!
(відповісти)
moralisators
2007-11-24 12:10:57
Доброго дня шановний! Такс скахатьсс я теж прикладу тут руку! Допоможу you are Попиваючи- присьорбуючи,посьорбуючи, смакуючи, повільно ковтаючи, гликаючи... :) ХЕ-ХЕ.
(відповісти)
Edit
2007-10-30 13:24:24
тільки +!!!!!!!! без коментарів
(відповісти)
Артур Томський
2007-10-31 09:50:31
Загальне враження непогане, цікава композиція. "Але коли маски зриваються, обличчя під ними просто не можуть бути легковажними" - просто поезія впрозі! Щиро! Дістає! Однозначний+
(відповісти)
demo
2008-03-06 16:37:20
найкраще з усього проситаного мною за останній час - почуття, якісно вмкладений текст, структура - все доречно і гармонійно. ще раз дякую
(відповісти)
Атена
2008-03-20 16:17:27
"Тепер люди звикли до хепі-ендів" класно
(відповісти)
Євген Поремчук
2008-03-21 09:15:21
Мені сподобався, критична реалістика в перепліт з міфом.
(відповісти)
Ivan Saveman
2008-04-13 01:15:08
chytav, chuv. a vse rivno nervuje slovo gotychnyj
(відповісти)
Олена Войтух
2008-10-16 21:33:00
весь твір сидиш і тебе отак наче просунули крізь тебе тисячі голок, підняли і ти висиш на них
(відповісти)
Юрій Карапетян
2008-10-18 04:08:12
Тепер усе читається по іншому:)
(відповісти)
Фома Пугаляк
2008-11-11 11:40:15
ні дідька лисого не зрозумів. але стиль гарний.
(відповісти)
takiysobi
2008-11-25 23:59:10
майстре...
(відповісти)
Євген Довгий
2009-01-20 05:04:37
незважаючи на деякі пафосні вигини ("пам’ятаю, знудило, як побачив там використаний презерватив" та ін.) твір чудовий. емоційний.
(відповісти)
Інесса Ґретхен
2009-04-11 21:44:00
Рутко, це справді щось надзвичайне! в мені збудилося стільки емоцій після прочитання. Чудова форма викладу.. беззаперечний "+" =)
(відповісти)
Тата Годецька
2009-10-18 12:21:38
добре
(відповісти)
Ali
2009-12-17 15:08:32
загалом сподобалося - твір справді виділяється на тлі "прозовщини" Літклубу на мою думку, у цьому творінні проглядаються лише паростки потенціалу - потрібні ще час і праця, щоб вони виросли і, скажу Вам, усе-таки той факт, що першими словами є "у статевому акті", дав Вам бонусні бали для того, щоб привернути увагу читача (апелюєте до основного інстинкту :)) гадаю, не було б зайвим твір розширити, але це моя суб'єктивна думка
(відповісти)
BlueBird
2010-02-12 18:06:32
+ як за оповідання і головні герої + але назва занадто гучна нема феноменології у творі і зради як феномену:) слабка теологічна частина - вона радше суб'єктивна
(відповісти)
Tytolov
2010-03-31 17:52:23
Понравилось. Шо сказати, дуже образно і атмосферно. Правда, в деяких місцях пунктуація вбиває. Но то не главне. Пишіть ще!
(відповісти)
пізній син миколи
2010-05-12 18:29:34
йо скіко часу тут не був, а твір Рутка все ше держиться:) а взагалі, Рутко, Ти десь тут?
(відповісти)
Denya
2010-12-15 13:15:15

надто надумано, решта коментів дивіться в рецензії, мінус

(відповісти)
Микола Нечета
2010-12-15 13:31:10

Общее впечатление хорошее. Отдельные отрывки явно слабы, но есть и весьма достойные. Мне не импонируют украшения руин использованными презиками, но это скорее просто брезгливость, чем отвращение. Не стоит, на мой взгляд, пытаться казаться умней, чем ты есть на самом деле. Философия лишь в древности была искусством познания счастья. Нынче она умерла, убитая материалистами безбожниками. Почти не жалею о потраченном времени.

(відповісти)
Микола Нечета
2012-08-11 14:44:25

Випадково натрапив знов і ледь не знудило. Те що здавалось дотепним нині просто вкурвлює ніпадєцкі. Або про кохання пишіть, або про порнофільми. Це поєднати тре буть неабияк збоченим. Пиво курєво, остогидла всім кава. ПЄЙ, КУРІ, РОЖАЙ УРОДОВ !!!!!!!!!

(відповісти)
Леля
2014-01-14 12:34:37

Красиво, сильно, поважно. Є певні мовно-стилістичні зауваги, які, в принципі, не псують загального враження, і, те що просто не могла не помітити: від самої назви очікувалась певна науковість чи науково-популярність, а на томість отримала геть не злу філософічність та описовіть. 5 з 5)))

(відповісти)
( написати коментар )