На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

3 глава, 5 розділ

Palip, 03.12.2017 року



...людська фігура стояла посеред коридору і більш за все була манекеном.Вона була вкритий шаром насиченого зеленого кольору і все що було поруч, теж було просякнуто у фарбі - у нєї був нестерпний відтінок.

"Фу, яка отруююча гидота" . Ромуліо обережно позадкував від завмерлої "ядовитої" потвори до відчінених дверей, до кімнати, де можна було взяти один із стільців, та збити цей людиноподібний маникен.

"Якщо він оживе і почне супроводжувати мене ' одного відчуття його поряд із собою буде достатньо, щоб почуватись зле".

Від підійшов до столу, де так і лежав стос нечіпаних ним паперів, взяв стілець того, хто займався з цими паперами і ... і взяв передостанній лист - бо не втримався і заховав у внутрішню кишеню.

Манекен стояв непорушно.

Ромуліо, взявшись за ніжки штовхнув важке тіло, воно впало.Він поклав стілець зверху нього та попрямував коридором до зелених дверей.

"Схоже цей істукан охороняв своїм виглядом те, що за ними" - ручка дверей їх відкрила і найперше що кинулося йому в очі це зелений диван.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 24
( написати коментар )