На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Волонтерка у дитдом (публіцистика)

Ігор Стожар, 21.12.2017 року



----

Я ще ніколи відкрито не писав про наші відправки у дитбудинки. Але ось зараз трошки привідкрию завісу і напишу.

Нещодавно на одному із каналів побачив репортаж, як волонтери привезли закордонні подарунки у дитячий будинок. Були там абсолютно нові речі, а були в чудовому вигляді, прані та прасовані кофтини, штанці. Але яке було гірке розчарування, коли усе те викинули на сміттярку. Ті волонтери добряче хіни ковтнули. Зібрали пакунки і поїхали кудись у інший бік.

А перший раз ми також збирали усе так само і мало воно стати новорічними подарунками. Основна мета була інша, але свято і подарунки були приводом взагалі там з'явитися і познайомитися. Ми везли відмінні подарунки: набори «Лего», пластмасові конструктори, машинки на пульті управління, зошити, ручки, книжки, набори для творчості, одяг.

Тут треба зауважити, що їхали ми в крихітне місто на сході, що далеке навіть від «місцевої столиці».

Так ось. Перше, що побачили: діти не вміють гратися. Тільки один хлопчик із усієї групи організував гру, сам зібрав конструктор і навколо нього зібралася компанія. Решта просто носилися з подарунками, обмінювалися ними, випрошували один у одного той, що "краще". Уламки конструкторів і інші іграшки до вечора валялися по підлозі. Найбільш ощадливі просто не розпаковували свої коробки взагалі.

Логічний конструктор не зібрав ніхто ( то є діти 7—17 років). Ігри, із серії супергерої проти космітів, навіть не пробували розглянути. Немає ролей, немає сюжетів, немає і ігор.

З м'якими іграшками тут не сплять. Навіщо?! Хто така ця м'яка іграшка? У футбол нею можна грати, це так.

Кожен підліток (хлопчик чи дівчинка) в рік отримує від спонсорів в подарунок кілька ґаджетів. Недешевих. Кілька на рік. Частенько вони їх крадуть один у одного, ламають самі собі і один одному, розбирають, допоки не зламають. Іноді вранці в унітазі плаває чийсь телефон. Якщо ґаджет зламаний, його ніхто лагодити вже не буде. А хто його буде лагодити? кому це потрібно? А потім більшість розчулено просять подарувати новий.

Оскільки більшості вихованців дзвонити нікому, вони із тих телефонів що? висять в соцмережах і примітивних онлайн іграх. Зливають гроші (так, гроші теж дарують спонсори) шахраям. Грають в онлайн-азартні ігри.

Є дитбудинки, де займаються з дітьми творчістю. Але це дуже рідко, де займаються індивідуально. Та й нікому це робити. А значить набір або залишиться не розпакований, або викидається по частинах. Згодом пластиліном заклеять шпарину біля дверей і все кругом перемазають медовими фарбами. А коли у наборі є ножичок, то ним обов’язково треба в когось ткнути. Це в кращому випадку. А є і більш жорстокіші способи розважитись.

Ви питаєте про цукерки. Я вас благаю... Хто зараз їсть або збирається їсти, далі не читайте.

Є правда варіант, що цукерки будуть лежати у вихователів і видаватимуться поштучно. Це кращий варіант. Але може бути і по іншому: коли всі цукерки віддадуть дітям (ну ви ж дитині привезли).

Вам хочеться знати, що було далі? Я вам розповім. Діти, малі і навіть зовсім дорослі, цей солодкий набір з'їдять відразу . Два набору, значить два. Три значить три. Треба їсти, значить будуть їсти безперервно, до блювоти і так з будь-якою їжею.

Це в нашому розумінні, якщо ти поїв смачної їжі і тебе знудило до блювоти, то свято пішло не в той бік, а там все навпаки. Це — супер фінал, апофеоз кайфу: "Я їв і їв, і їв ! І мене — вирвало !" А якщо "потужно вирвало", "далеко", на сусіда, "на три метри" — це все! Свято вдалося! Про це треба розповісти всім і пам’ятати все життя! Ось це і є — гострі відчуття, незвичайні враження!

Є і інші методи отримання гострих відчуттів. Їх там люблять. Наприклад "Собачий кайф". Дуже піднімає настрій. (Механічна асфіксія під подушкою, або шляхом натягуванням на голову пластикового пакета. Так роблять для забави із бездомними собаками, які табуном бігають біля столової).

Ви знаєте, що таке свято? Якщо колись такі діти потрапляють в сім'ю, на свята починається найцікавіше. Тому, що свято, це незрозуміло що! Це неусвідомлені очікування, які ніколи не виконуються. Це не радість, це не любов, не турбота, це можливість отримати той самий кайф.

Я це відчув на своїй шкурі. Атмосфера перед святом заздалегідь починає згущуватись.

Свято обов'язково треба, так, я не помиляюся, зі-псу-ва-ти. Причому не тільки іншим, але й собі! Наприклад: До мене мало уваги. — Ось я вам зараз влаштую, затанцюєте.

До мене багато уваги. — Чого ви причепилися, відв'яжіться від мене взагалі!

Тихе сімейне свято. — Тьфу, нудно!

Веселе свято із музикою та танцями. — Не піду, у вас все тупо, дістали!

Подарунки? Ось це — подарунки? Ось ці тупі й нудні і так мало?!

А що ти хочеш?

Я?.. Я не знаю…

У чиїйсь тумбочці чи шафці напевно уже третій рік лежить не розпаковане «Лего». Для порядку лежить. Так, щоб лежало. Там же — не відкритий шампунь. Туалетна вода. Книжка. Гарний, такий довгоочікуваний ґаджет, після трьох днів безплідних спроб з ним розібратися, був проданий за безцінь. Красиві кофтинки в перший же день намертво урекані і замазані їжею. Творчі набори розпаковані і прибрані з очей (викинуті). Тільки телефон і ноут… Та їх чекає таж сама участь!

— А може мені ще один «ноут» захотіти? Навіщо? Ну просто так щоб лежав.

І Паска чомусь завжди нудна. До церкви треба йти. Що я там забув? А потім за стіл? Нехай буде по вашому, піду. Але це так нудно.

А нам в дитбудинку на Великдень давали багато-багато «яіц». І ми їх їли, їли, вже не влазило, а ми все одно їли! А на Новий рік привезуть «фсім» «канфєт», у мене один раз 17 подарунків було!

Я завтра в гості поїду. Мені вже стільки не дадуть, я старша. А потім знову так тупо макарони щовечора…

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 38
( написати коментар )
Анатоль
2017-12-22 09:17:03

Цікаво.

І сумно.

(відповісти)
Ігор Стожар
2017-12-22 12:46:58

Знаю, але нічого не можу із тим зробити.

(відповісти)
( написати коментар )