На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Казка про вічне Різдво

Viktoria, 05.01.2018 року



І поки твоє тіло

під вантажем втоми

м´яко провалюється

в теплих перинах,

твоя душа, дівчинко,

блукає по світах..

І поки на гілці

різдвяної ялинки колишуться

паперові сніжинки,

целофановий срібний дощ,

солом´яні ангелики,

ті справжні несуть тебе на крилах

по засвітах -

у напівтемряві, в напівсутінках

блукаєш разом з вічними пілігримами

звивистими шляхами на прощу

до інших величних соборів,

до інших позазоряних вимірів,

до інших всесвітів -

і хоч на рівні субатомів,

все ж наночастинка твоєї душі там побувала -

там, де справжні золоткрилі серафими

показують сім сфер інших мультикосмосів..

І якось вранці прокинувшися,

здивовано саму себе запитаєш:

а чи справді це все БУЛО, Є і БУДЕ?

Чи справді існує світ самих янголів - дітей Божих?

Чи справді всесвіт снів-мрій - неілюзoрний,

і справді він щоразу знову вибухає-народжується?

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 Окайда , Гаврилишин Наталія , тиха вода. 43
( написати коментар )