На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

У ТУ ПОРУ, КОЛИ ЗАЦВІТАЄ БУЗОК ( Із Волта Вітмена)

Kрабаt, 05.01.2018 року



У ту пору, коли зацвітає бузок,

Заспівайте мені, підберіть звуки світу і радість життя,

Перші знахідки літніх пташиних яєць, свіжих ягід;

Нанизайте намисто (як нанизують діти підібрані мушлі);

Бадилля травневих ставків заплетіть у духмяні вінки,

Метеликів, бджіл, горобців з їх цвірінканням,

Синичку, стрижа у польоті, дятла, що блисне крилом із дупла,

Заспокійливе марево сонця, туман, що димує клубами,

Мурашок, москітів і мушок, що дзижчать в павутинні,

Бездонний світ води разом з рибинами у блакиті глибин;

Небеса відзеркалень дзюрчання прудкого струмка,

Кришталеві дні лютня, кленові ліси, що просякнуті соком;

Рудогруду хмільну карооку бадьору вільшанку,

Що співає прозорі пісні насхідсонця і у надвечір'я,

Чи будує гніздо у гіллі яблуневого саду,

Клаптик березневого снігу – ніжну зелень вербових бруньок;

- Саме час! Час Весни! Чи збагнемо приховані смисли?

Ти - душа. Ти в тривожних полонах, обіймах невтішних страхів,

Поспішай! Ми удвох – і надалі ми будемо разом довіку!

Вже для іншого світу! О, якби я мав крила мов птах!

Щоб летіти, мов на корабельних вітрилах!

Щоби крізь океан, моя душе, пливти за тобою кораблем!

- Зібравши всі ці натяки, передмови – спів трави, неба синь;

(Ще з новими піснями - щовесни я дописую нові пісні,

Я у памяті їх збережу: пісню Смерті і пісню Життя;)

Цей бузковий хмільний аромат, зелень листя у формі сердець,

Фіалкове дерево, суцвіття якого називають ще цнотою,

Вирощують не лише для краси - їх запах духмянить,

Всі думки відтепер, всі ці спогади-речитативи,

Ця земля, ці літа, бажання пережити ще раз у піснях,

(Ці паростки-прояви Смерті насправді такі ж, як і Життя)

Доглядаючи кущ, я співаю пташині пісні поміж трав

У ту пору, коли зацвітає бузок.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 Окайда. 38
( написати коментар )