На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Розсердилось небо зимове

Неоніла Володимирівна Гуменюк, 06.01.2018 року



Рвучкий холодний вітер

Діймає до кісток,

І сонечко не світить,

Сховав табун хмарок.

Гуля собі юрбою,

Як вівці на лугу,

Що йдуть до водопою

І навіть батогу

Коритися не хочуть

Та слухать пастуха,

Дощами землю мочать,

А то "крупа" суха

Пускається здалека

І переходить в сніг.

Зимове сіре небо

Розсердилось на всіх.

2016 р.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 24
( написати коментар )