На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Золотий Вік людства (сценарій Апокаліпсису) 57

Анатоль, 14.01.2018 року



- І я також знаю,- сказала Дая,- чому ти не кажеш мені, що в тебе є можливість програмувати нанороботів. Ти цього нікому не кажеш, і правильно робиш, бо якщо такі можливості попадуть до рук таких, як цей Борис чи пасажир, чи гірше того, до якихось релігійних чи ідейних фанатиків то наслідки можуть бути катастрофічними для всього живого на Землі. Та й правильно, що й мені не кажеш. Бо навіть якби я була твоїм повним однодумцем, то знаходжусь в постійному контакті з Системою. І витік цієї інформації може бути зовсім не з моєї волі. Адже не можна виключити, що при рекріаційних процедурах, чи процедурах по відновленню психічного стану зчитана інформація використовується не лише для відновлення здоров'я, а й аналізується на предмет потенційних загроз для Системи чи інших людей.

- Такі як пасажир чи Борис не мають можливості отримати такі небезпечні технології,- впевнено сказав Макс. - Навіть якби їм вдалось захопити маєток. При спробі не санкціоновано проникнути туди небезпечне обладнання самознищиться.

- А якщо вони візьмуть тебе під контроль за допомогою якогось гіпнозу чи фармакології і буде вже санкціонований доступ.

- Тут захист складніший, ніж якийсь пароль, відбиток пальця чи команда голосом. Система захисту досить розумна, щоб розібратись в ситуації, проаналізувати мій стан.

- А якщо вони відімкнуть систему захисту, обезструмлять,- Дая не припиняла шукати аргументи.

- Передбачені і подібні випадки. І взагалі, дорога до оволодіння цими технологіями складна і вузька, а мільярди інших доріг ведуть до їх знищення.

- Ну добре, розкажи мені як відбувається розмноження нанороботів,- попросила Дая. Так як і бактерій та інших клітин?

- Ні, там різні стратегії. Розмноження біо-організмів орієнтоване на отримання змін. Для нанороботів задача протилежна - мінімізувати ймовірність змін.

- А як це конкретно виглядає?- Дая присіла, налаштувавшись на довгу розповідь.

- Деякі біо організми можуть розмножуватись і вегетативно і статевим способом,- почав Макс. - Вегетативний спосіб простіший, для нього потрібен лише один організм, і забезпечується більша генетична стабільність: отримуємо клони, точні генетичні копії організму. Але більш поширеним є статевий спосіб розмноження. Він набагато складніший. Тут потрібні два організми, потрібна спеціальна їх поведінка, потрібні спеціалізовані органи розмноження, додаткові генетичні механізми (крім мітозу ще й мейоз). І вся ця складність лише для того, щоб не було точної копії організму. В багатьох організмів ймовірність вегетативного і статевого розмноження залежить від зовнішніх умов: при сприятливих умовах переважає вегетативне розмноження, а в несприятливих статеве. В цьому є сенс. Змінені організми мають шанс краще пристосуватись до несприятливих умов.

Тож, здавалося б, якщо ми хочемо одержати точні копії нанороботів і убезпечитись від всяких випадкових їх змін і мутацій, потрібен аналог вегетативного розмноження, тобто щоб один наноробот міг створити свою копію. Але для більшої гарантії від змін, в розмноженні нанороботів беруть участь кілька їх екземплярів. Мінімум три. Вони встановлюють між собою контакт, проводять взаємне тестування і при повному співпадінні структури всіх трьох будують свою копію. Якщо ж бодай один з них трішки відрізняється, то процес розмноження не запускається. Більше того, якщо вони орієнтовані саме на розмноження, а не на створення різних структур, то при наявності відмінностей хоча б в одному всі три самознищуються. А в розмноженні ювенільних нанороботів їх щонайменше 12 повинно брати участь. І всі ці ускладнення спеціально для одержання дуже чистих штамів, без найменших змін. Безпека понад усе.

- Ти знаєш,- задумливо промовила Дая - в мене таке відчуття, ніби за мною хтось спостерігає.

- Наслухалась про нанороботів і морфів?

- Ні, це відчуття з'явилось раніше, напевне ще з 17 вересня, коли дід приснився.

- І хто ж за тобою може стежити?

- Та, думаю, він же.

- Хто, Анатоль?- здивувався Макс. - Ти ж ніби не релігійна і не забобонна.

- Це не забобони, я над цим замислювалась і в мене є раціональне пояснення.

- Що ж в цьому раціонального? Як може спостерігати за тобою давно померла людина?

- Мені здається, що він живий.

- Він ще тоді, тридцять років тому на ладан дихав, а ти кажеш, що в 96 він ще живий?

- Я не сказала: ще живий, я кажу: вже живий,- уточнила Дая.

Макс уважно поглянув на дочку. Щось йому не подобався її душевний стан.

- Може тобі потрібно відпочити, відволіктись від цих турбот. Я розумію, стільки хвилювань, переживань, стресів було в тебе останнім часом,- співчутливо сказав він.

- Ні-ні, я в нормі, просто є в мене одна гіпотеза,- відмахнулась Дая від батькової пропозиції.

- І що за гіпотеза?- без ентузіазму запитав Макс.

- Я думаю Анатоль розумів, що не довго йому ще залишилось і вирішив законсервувати себе, доручивши Аї реалізацію його плану Української Революції. А через 30 років оживити, підремонтувати.

- Але ж Ая - лише штучний інтелект, лише програма,- заперечив Макс.

- Ти забуваєш, що і в Анатоля були ті технології, які потім Ая вам передала.

- Якби були, то навіщо йому було консервувати себе? В нього не було б проблеми вилікуватись чи й омолодитись,- резонно відмітив Макс.

- Ти ж сам казав, що лікувати складніше ніж руйнувати. Він концентрувався на військових технологіях, бо готувався до війни з Росією. А технології лікування Ая пізніше розробила,- парирувала його аргументи Дая.

- Ну, припустимо, що це й так, але чому він доручив їй оживити його аж через 30 років, а не зразу, як тільки з'явиться така можливість?

- Хотів побачити майбутнє, наслідки Революції.

- Хай так,- неохоче погодився Макс, - але чому він спостерігає саме за тобою? Чим саме ти йому цікава?

- Я теж задавала собі це питання,- повільно промовила Дая.

- І як на нього відповіла?

- По-перше, в нього не так і багато знайомих було, а я все-таки внучка. По-друге, я займаюсь дослідженням тих подій, цікавлюсь цією тематикою, спілкуюся з людьми, яких теж інтересує, що то була за революція, до чого вона привела, як оцінювати теперішній стан, чи варто щось змінити, а якщо варто, то що? Які будуть наслідки таких змін?

- І навіщо це йому? Просто цікаво?

- Думаю, він хоче розібратись в ситуації, почути оцінку і пропозиції людей, яких ще цікавить доля людства і можливі шляхи його розвитку.

- Ну складе він собі якесь враження, якусь оцінку ситуації, і що? Що він зможе змінити?- в голосі Макса чулось легке роздратування.

- Можливо є в нього технічні можливості щось змінити. Можливо Ая всі ці роки розвивалась і розвивала технології, які б дозволили все змінити. І питання лише в тому, що ж саме варто змінити?

- Цивілізація всі ці роки теж розвивалась, і в неї, напевне, технологічні можливості більші ніж в якоїсь Аї,- впевнено заявив Макс.

- Ну не скажи,- Дая ввійшла в азарт і говорила з викликом. - Не забувай, що всю цю технологічну революцію проводили не ви, а саме Ая вашими руками. І саме вона вирішувала, які технології вам давати, а які ні, які напрямки ви будете розвивати, а які ні. Тож найбільші козирі вона могла й притримати і розвинути. Адже й орієнтував її Анатоль саме на це - бути козирним тузом в рукаві для можливого контролю за Цивілізацією, якщо щось піде не так. Запобіжником на випадок, якщо події розвиватимуться погано.

- Погано для кого? Для людей чи Цивілізації? За кого Анатоль більше вболівав?

- Цікаве питання,- сказала Дая після деяких роздумів,- дуже цікаве.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 18
( написати коментар )