Нотатки Вампіра. Розділ 16. Кінець Валіда.

Кілька годин після засвоєння інформації Марани ми відходили. Емоції були настльки сильними, а стан справ настільки жахливим, що світ для мене перевернувся з ніг на голову. Раніше я був просто антагоністом до раси людей, боровся проти них, накопичував силу просто заради зростання. Тепер я зрозумів. Якщо я буду нейтральний, мене просто вб'ють, а сім'ю мою поглинуть ті, хто перед тим вбив моїх батьків. Я був достатньо дурним щоб думати, що у великлму місті я буду непомітним, і сила моя зростатиме в тіні. Раптово я зрозумів, що мене вже давно викрили, і зараз вони чекають лише на збільшення кількості моїх дружин - аби поглинання було ефективнішим.

Валід. Ось, хто є одночасно наживкою і гачком. Дружин у нього нема, він слабкий, не розвивався, хоча давно мав таку можливість. Навіть те, що мені продали саме цю віллу не було співпадінням. Усе це -деталі однієї мозаїки, кроки жорстокого плану, спрямованого на поглинання моєї сили системою. Цікаво, Валід є також складовою частиною моєї сили. До цього часу я не вмів читати мозок вампірес і вампіра, мені вдавалось таке робити лише із зомбі, та і то, не дуже успішно. Валід полежиь у відключці, поки я наберусь сили, придумаю, що з ним зробити, і встановлю, що він знає.

для початку я переніс валідове тіло з кімнати у спальню. Дівчатка сіли навколо нього, по дві з кожного боку цього разу укус був довгим і потужним. Я не хотів його вбивати, але перед скануванням мозку він повинен втратити всю свою багатолітню силу. Колись він мені піддався, і віддав себе під мій конроль. Він знав, що у мене не вистачить сили повністю його збагнути. Тепер, коли я висмоктав його кров, я можу з ним робити що завгодно. Від легкого дотику сили вампір прийшов до тями. Побачивши над собою нас п'ятьох він одразу все зрозумів. Імпульс сили, який він послав був надто потужним, як на старого висмоктаного вампіра, але ми вп'ятьох з ним успішно справились. Він тут же зробив спробу переродитись на з людської подоби на вампіра, але в цей момент я жорстко ввійшов в його мозок, і перебрав контроль над ним. Ще одне зусилля, і ми ввійшли у транс сканування.

Спогади Валіда були жахливі. Війна, тисячі трупів, сотні людей, випитих, скатованих, десятки убивств вампірів - усе це перемішалось у якийсь неперервний кошмар. Виявляється, коли ь у Валіда було п'ятнадцять дружин, і вони тримали у страху і покорі невеличке містечко. Потім прийшла війна, були створені шукачі, і до нього в замок прийшла десятка зрадників. Він навіть не намагався з ними воювати, а вийшов до них, і здався на милість переможців. Це був єдиний відомий старому вампіру випадок відлучення дружин від живого чоловіка. П'ятнадцять прекрасних вампірес перестали існувати для старого. Я повністю відчув його біль, і щиро йому поспівчував. До кінця війни Валід сидів у казематі під головною фортецею. Він так доводив власну лояльність новим господарям, що вони врешті решт відпустили його на пошуки тих, хто вижив. Потім був догий ланцюжок зрад. Одного за одним, Валід ловив молодих вампірів, а потім, коли вони досягали десятьох дружин, здавав їх шукачам. Так я дізнався, що тьки з цієї вілли, у якій ми живемо, окрім кількох десятків господарів-людей, зникло семеро молодих вампірів. Сімдесят дружин перейшли у власність старшим вампірам. Усі вбивств провились зненацька, підступно. У час, коли господар входив у транс для керівництва діями своїх дружин, Валід заходив у спальню з довгим зигза

Оподібним срібним кинджалом, і заганяв його у серце свого чергового благодійника. У нагороду за добру службу, йому дозволяли випити кров убитого. Дружин без чоловіка швидко ловили шукачі, і відправляли у центральну фортецю.

Перешкодою цьому плану стало те, що Марана, моя нова дружина, виявилась не зовсім людиною. Сила, яку вампір вдихнув у її матір при переродженні тепер відродилась у нашому союзі. Допит завершився, коли ми дізнались про звязок Валіда з основною фортецею через купця, який нам продав віллу. Купець вампіром не був, але він дуже добре усвідомлював власну вигоду, адже після смерті сім'ї він міг ще раз перепродувати віллу наступним нещасним.

Можна було ще довго досліджувати мутні закамарки свідомості вампіра, але це було настільки бридко, що я просто кивнув Валерії. Дівчинка, яка ще місяць тому виховувалась при монастирі спустилась на коліна біля Валіда, перегризла йому артерію на шиї, і до краплі висмоктала з нього рештки його брудного життя. Війна почалась. А от купцем треба буде зайнятись впритул, поки він не вивів на мене ту дурну банду.

Ми були виснажені усіма цими одкровеннями. Я взяв Валерію, і звільнив на всіх масу енергії, яка до цього часу була Валідом. На місці старого вампіра залишилось висохле, як дерево невеличке тільце, у завеликій для нього одежі. Силою думки підняв тіло у повітря, і запалив. Повітря наповнилось жахливим смородом, а на підлогу упало кілька жмень попелу. Я відкрив думкою вікно, викликав вітер, і розвіяв останню пам'ять про життя вампіра - зрадника. Іншими справами займемось завтра. Сьогодні нас чекає ліжко.