На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайти

паузи

Юрійчук Павло, 23.05.2007 року

Занадто тривалі паузи

Зміна ритму чи знову синкопа

Я люблю коли в такт, але мало

Я не люблю слово "гидота"

Я боявся, коли був крихким

Я тримався за розпечене сонце

Мої знаки то символи - ноти

В моїх думках вже немає...

Доти ждеш відчиняючи двері

Поки лапаєш зраджену долю

Поки Долі нема я заграю в дорогу

І слово і доля і воля...

Коли пишеш за димом гарячим

Коли дотик цінніше цинізму

Коли визнав кілок над собою

Коли чорне -- це він,

А біле це -- ти і

І забути, бути струною

Читати коментарі (3)
Рейтинг Оцінили
2 Юля Смаль, Любко Дереш, Анаконда, Інна Мочарник, Скіф, пізній син миколи, Anairda Kashef, Strekoza, minusminus, minus7.
( написати коментар )
Anairda Kashef
2007-05-23 10:52:57

це гарно, особливо перший та другий куплетики,

присутня нотка романтичності і душевності, такої глибокої і готової до шторму душевності

+

(відповісти)
Юля Смаль
2007-05-23 13:04:02

Мені теж сподобалось, про чорне і біле, про "в такт, але мало", коротше, гарно, трохи не лірично, як на таку тему, але чоловіками таке пробачається :)

(відповісти)
Інна Мочарник
2007-06-23 14:52:11

дійсно гарно +

(відповісти)
( написати коментар )