На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайти

Безіменна (8 з безглуздих віршів)

Вірлена, 01.06.2007 року

Збирайся, жінко. Перейди поріг.

Не озирайся – Бог сказав людині.

Твій Бог правий. Це місто - сущий гріх.

А ти і твої діти – ви ж невинні.

***

То й що, що крики? То луна біди.

(Не озирайся.) В них нема душі.

Чиїсь сини. В колисці б задушив!

На ціле місто - щоб і десяти!..

(Не озирайся. Йди.)

Отак їм треба! (Не спиняй ходи.)

То Божа воля. Слухай і корися.

А крики, крики, крики…! (Не дивися.)

Ти маєш Бога – Господу годи.

(Не озирайся. Йди.)

О Боже, Боже, Боже! Відведи!

Ось муж мій, Лот. Іду в його сліди.

(Не озирайся.) Крики. (Грішні, грішні!)

А крики, крики!... Як мені піти?

Я розділяю. Відпусти, Всевишній.

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили
2 Юля Смаль, thunder.
( написати коментар )
Юля Смаль
2007-06-03 11:11:27

Це щось надзвичайне. Я перетворююсь на твою фантатку!!! А де можна почитати весь цикл підряд???

(відповісти)
Вірлена
2007-06-03 12:16:21

Боже, як приємно! Одразу стільки натхнення і бажання працювати:)))

Цикл ще не допрацьований, тому весь і підряд ще не оприлюднювався ніде. З 4 по 8 (поки) вірші є на ПМ, та й тут не вистачає лише 6го - Персефони. Взагалі-то, не мала наміру розміщувати його в інтернеті повністю - деякі вірші ще мають трохи "полежати" в шухляді, а деякі задуми - написатися. Поживемо - побачимо.

(відповісти)
( написати коментар )