11111
грона останніх побачень сади відцвітання
перші ознаки спустошення – є і немає
тіні й обличчя на фото або на екрані –
все чого вже не боїшся але уникаєш
краще зостатися вдома і вдома померти
втома минає минає любов – і нічого
ці сновидіня які заховаєш в конверти
це божевілля яке лікуватимеш довго
скільки тобі залишилось? на кого не стане
ігор сумління законів своїх і господніх?
я пам”ятаю про тебе завжди і востаннє
навіть якщо ти підеш що напевно сьогодні
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 3 | Аліна Голіната - Слота, eltar, punker, Юля Смаль, qqq, Артур Томський, kuraj. |
2007-06-11 16:16:15
поки-що це найкращий вірш, який я читала в "Літклубі".
+
може, тому, що побачила в ньому власну історію.
та все одно, вартісний твір.