Ю.Ш(Порарокове)

І

У країні стало менше корупції, більше свободи слова.

Віктор Ющенко

Філософська герменевтика успішно довела, що насправді не ми володіємо мовою, а навпаки, мова володіє нами.

Оксана Забужко(Хроніки від Фортінбраса)

Осінь охрипла від бруду. Чисто панківський ранок

Вишкірився крізь хмари-зуби недопалком щохвильним.

Для старих знайомих сутінків накрито поляну

Сади не родили цей рік, тож контрабанду підпільну

З позаторішньої скрині дістала... Давай листуватись

З тобою твоїм золотом, хоча я чекаю срібло

Дістану драп з потаєної, від мєнтів, шухляди

І одягнуся крокодилом. Хоча мене просила

Останній раз глючити думка ще в первісному віці

Іноді хапка в сезон (Не відмовляє характер)...

Ти читаєш свої дерева, щемна сльоза в юзерпиці

Що тобі до мене, з тобою твій вітер-аматор

Малює на ниць обіцянки і зраджує діві фригідній

Понтується хурделями, та бач - вона блядь, не проти

А ти, неспокійна, йдеш в грудень, бідна ти бідна

Коли ти без листя, коли відібрали роботу

А я з тобою погоджуюсь, хоч повій не кохаю

Бо серце одне, воно для одної, до крихти,

Напевно дивує метал... А знаєш, так хочеться чаю

Зелений ахмат з еклером, який так хотілось купити

В часи дефіциту, тоді я палити навчався

Уперше у бурсі, я витримав тести школярські

Почав із календули, та розум хіба спивався?

Я й досі не маю тяги, лише тютюнові цацки

Не можу збагнути навіщо, адже привчений до лайту

Здоров’я ще не хоче, а я зосереджений в русі

Працюю, вивчаю нову іноземну лайку

Та іноді нізащо матюкаюсь, та що я отак навчуся

Коли невідомі ображені, а за своїх постійна бійка

Можливо показую іншим, яка я насправді сволота

І не варто наслідувати вульгарне, в мене не зовсім двійки

Станьте вище за мене, обминайте капкани і дроти

І тоді не втрапите в осінь... Чому дітлахи твоє листя

Не жують, як сніг, а хвороба не менше лякає

Своїм постільним режимом, хоча біле гігієнічно чисте,

Та всіх вабить бруд... Ти будеш зі мною чаю,

Хочеш з малиною? Купив нещодавно в бабці

Солодке до дурощів інколи, а що, золотухою не захворію

Ага, зрозумів, ти хворієш, тоді без цукру в чашці

Я навіть бергамот не сушив, нащо він до напію?

Тхне одеколоном... Бр... У мене на це алергія

Хоча не на нього, а так, на бляшанки під тиском...

Ти плачеш? Чому? Ага, он обніжок біліє

Напевно пора... Іду любуватися блиском!

10.11.2006 рік.

ІІ

Основа монолітної єдності народу - унормована, кодифікована загальнонаціональна мова, стрижнем якої є літературна мова, що вироблялася впродовж віків й увібрала в себе всі місцеві говірки, говори та діалекти.

Микола Зубков (Українська мова)

Щось крутилося тут, безпорадне й крилате!..

І коли врешті змовкнуть нічні лінотипи, -

Розкриваються плечі, спадають халати,

Кольорові дівчата виходять під липи.

Юрій Андрухович(Екзотичні птахи і рослини «Нічна зміна»)

Ніфіга собі глюк у тобі, не знайти навіть сірої цятки

Але часом аж супер, коли з сонцем заграєшся в карти,

Хто із вас програє? І чи вдосталь у тебе завдатку

Юденій весні за зраду? Тож, Зимо, чи варто

Нахмарювати колобків? Пасок запетлюй надовго,

Який в світлі сяє хвоїнами строгого срібла.

Ця безмірна цікавість, цей хворобливий щем для нікого,

Не варто удаваних сліз! Ти ніби повидло

Жереш чужі дзеркала, розмальовуєш сліпі ліхтарі,

Які ще зігріті, а раптом на зморених паперах

Літери помаранчевого падолисту, що вустами торкались землі

В останній зберуться аншлаг - минула цим роком прем’єра?

Твій іній приємний на зір, але захолодний на дотик!

То хто зрадить тебе, коли в серці ти всіх продала?

Мерзлих доларів фальш, нікчемних блудниць хороводик

Ти така ж непостійна - кокаїнові крихти з стола

Ти вдихаєш безслідно за екстазі марного дійства -

Божевільна! Згибають нізащо посадки лісів…

Досить сяйва дурного, надмірної гри і блюзнірства,

Чого ти навчаєш сніги, що дітям своїм віддаси?

Холод впав на брудне від вологи волосся,

Що не встигнув зкосичить… на вухах пірсінговий лід.

Тебе ж бачили з вітром, на тобі сарафан із колосся,

А ти бавишся сріблом. Не хурдель забагато на мідь

Ще не вмерзлу… Пам’ятаєш колишнє латаття,

Що вбивали в красі? Без горілки тебе не впізнать.

Ти в сімейне життя завжди уриваєшся бляддю

Ти протрахана наскрізь, на тобі всіх борделів печать.

Вітру спать не дала і при ньому з морозом кохалась

Просто так, ради спорту, - не вперше загиб чемпіон.

І даремно слова на бурульках твоїх розпинались -

Най сьогодні десяток, а завтра таких легіон!

Зупинися, паскудо! Вдивися в пунктирний орнамент

На проталі Весна. На чужому теплі догасай!

Бісів дідька матюч, а хоча, навіть чортову маму -

Однаково потонеш в струмках, на милість собі не чекай!

10.11. - 20.11.2006 рік.

ІІІ

Хіба не сама огида дала мені крила й силу розпізнати джерело? Воістину, я мусив злетіти щонайвище, щоб віднайти джерело втіхи!

Фрідріх Ніцше(Так казав Заратустра)

Ріки - це назви, солодка вохра фонетики, яка

налипає зі слиною до язика, коли вимовляєш назви наших

річок - важливіша для простору,

аніж приглушені річища, що в’їдаються в чорнозем.

Сергій Жадан( Цитатник «Колаборанти»)

Риби лютневі озерний розплющують протал,

Щоб заспівати пісню бризками шуму і клекоту.

Прийшов гай галками гавкати - гамірний портал

Відчиняє лікарні жалоби, безробітні блукають аптеками -

Шукають вітаміни весни… А я собі сиджу в літаку

Розшукую стоп-кран, щоб стримати ультразріст надовго

Зберегти незрівняний нефрит хоч до літа в листку…

Бачу бога, що з хмар вибиває бавовняні смоги

І радіє деревам усміхненим. О, знаходжу, але це пам'ять

Натискаю. Тополь парашут долетить до липня

А я катапультуюсь, нехай квітчасту поляну

Мені тепер накривають… Ангел у спідніх, облиплих,

Ранкових трусах приготує яєчню - лазанью з імбиром,

Дихне самогоном чи пак навіть пивом торішнім.

А в мене сальце, пів кіля цибулі та коржик з кефіром

Засмажених на пісні, в трудах. А ті корови грішні

Обісрали свіжу траву, тож чим стали гірші ми?

Хоч із німбами, але іноді прикрашають роги.

Волохаті лози лоскочуть сонце. Ліниві соми

Перевертають повневі пні. І знову нікого

Над вогкою поляною… Ангели подихом впилися -

Почали горлати водночас шість кульгавих нот,

А одну забули, чи на струнах згубили, так сталося, оця

Карафка з повітрям остання була. Та для втрачених цнот

Хіба весняний алкоголізм виліковний? Ген квіти

Після зимових пересонів по-людському позіхають.

Та самі поміркуйте: допоки їм в улоговинах свербіти?

Морози у партії гопів, ще з осені жаль стало чаю.

Час прорізатися з ґрунту, пора показати сподарство…

Тож краще хлистати нектар, ніж пелюстки надгинати

В збуджених метеликів! Ти ба, на ліхтарик бідацтва

Багаті летять. Либонь їх ирій під трухлу шпалу щербату

Підсунули. А на колійці облізлий потяг ностальгії

Випадковий переїхав долар саме по фейсу -

Позеленіли глиняні баби, верби роздуплили вії

Підроблений сотник сконав, хапнувши триперу в рейсі.

Глянцюють небо хмарами лози, грози вибухнуть завтра

Коли вхопиться травень за набухлі оргазми дощів

Вклоніть ангели німби, вам би знову сонцеву ватру

Не нанизати на шампури, і тоді запитайте в хрущів

Як продзижчати вірно щось моцне й водночас попсове

В такт хористам, які перепричащалися сумішами всіма

Як завше - жеруть печериці, і на перекидах мови

Скандують: «Рекс-пекс-фекс»… А я такий собі гурман

Впав із неба кріслом, щоб вдихнути в затяжку аром

Назавжди в ніздрі. Тепер на лужку мене двоє

Я недостатній до хмар, половина мене - мій клон,

А решта шукає канапку. На пальцях очі просять напою

Третє око - лобове скло маршрутки, яка до літа чавкотить,

Чи чалапає на спущених ногах, де потьомкінська цитадель.

Автентичне авто-лімузин, а на небі ДАІ за кілька століть

Різновалютних шманає туристів, і навар з конопель -

Підкладуть жартома. В колисанці законів томища

Де найняти амурів? На прокат не дають в секондхенді

Необкурене серце зі скартом там десь найнижче

Майстер зробив своє тіло. ДАІ, ото руками не швендяй

По тітьках корови - твої баланси давно порубали в ковбаси

Хабарі не у моді, бо ваше співпанство спитає свої

Даруйте жінкам задоволення, крім банальних качалок і прасок

Краще ліпіть свято з тіста, радощів пляцки та короваї

Досить сільничок роздору! Не треба сумних нарікань

На розгублених водіїв, що, мовляв, через них не стоїть прибуток

Сьорбайте компот швидше за мух, надкушуйте розуму грань -

Халявний оцет пече, переймайте махльож в проституток

Хрін і в фігвамі хрін! Як панкам оте шмаровило лискуче

Пофік!!! Добре зразкові мєнти. Свистіть віртуозно лайку

Женіть галюни своїм жезлом, на землю впадіть гракодрюччям

В шпаківнях тусуйтесь, в шпаків заробляйте пайку.

Видадуть посмертно, спишіть розпис тоді в некролозі

Черга мерців до трупарні, бій за останній автограф…

Некст. Інстал. Ангелам дім, хоча відцвітають невдовзі

На лотках сакури. Дням години тиражує різограф

В форматі леттер… фонтани напилися тепла,

Щоб голуби купалися. Сонцеві б пива попити -

Травень звихнувся від спраги, ядучим потом з чола

Полощить похилі луги… Вранці зажевріє літо!

25-26.11.2006 рік.

IV

Культура, як ініціативне пригадування…

Ернст Роберт Курціус

(Європейська література і латинське середньовіччя)

Жаргонний дискурс, попри ґвалтування мовних смаків, є все-таки адекватом дійсності, іноді страхітливішої за найекстримальніший жаргонний ряд.

Леся Ставицька(A Dictionary of Ukrainian Slang)

Хєр після швидкорукої вечері вичвалаю, бля, із малини

Червень під носом чухає хміль, чути школярські дзвони.

Все, ура, ка-ні-ку-ли!!! Річка насовує в голову глину,

Хто там Цибулько згадав? Курціус чарки поповнив

Пропиваємо матюки. На згнилій шиї запахи пальців -

Перепрошую, друже, не пішло(ну ти, блін, і пишеш)

Все про бринзу задарма, а знаєш, під час мастурбацій

Той самий вихід… Опа! Вульгарій бублики кришить

На останньому есе. Оглядаю крихти в нафігатор

Луповиння порепане…Чуєш, браток, Епіхрєндрій -

Реготання мобільне підсіло, в принципі є розчехлятор

Лови кайф в ніфіга, бо ті факи, як ленінські томи -

Архіхрєндія віків! Абзац! Натураловки лічені краплі,

В аптеці гірчак по рецепту(наслідок шлунку відомий).

Ще блаткомпаха буде! Фігйогознавці - пращурні чаплі

Закостенілих фрогів жують. Бодайбо сексуальні мати

(Sex officia naturalia), не на шістьох! Будуть ще збочені музи -

Шарте по них. Велиструйні митці, пісюноли. Згорів сифілятор -

Тріпоносці жлукбасьте бензин! Фігінтропій «на шарика» лузи

Понтолобих лохерів думати купчать. Бач, оліхтарені ходять,

Що їм до вчень Офігія та ін. З фігоманії бульки читають

Про різні факолизні байки - фуфлайки порцелянової моди,

Або гопострільну бійоматчину, про те, які хрєнові кулепхаї

Вітчизняного виробництва… Опоньки! Спиртяку несе Горацій!

Заходь іконостасе європейської словесності в канун середньовіччя.

Заспокойся Данте. Досить в кущах Венеру лушпарить по сраці

Хай не волає від кайфу! Діставай бульбулятор - обкуримо віче…

Ньютоне, твій фізичний стан - глюк! Яблука в червні не стигнуть

Не мрій про білий налив, отільки волосся заллєш ароматом,

Розкажи Діогену про силу тяжіння, який алкогольну книгу

На зубок знає! От, Андрухович друг! У нього коньяк з чьоколадом

І купа пакетів із тезами постмодернізму - рідного постсамогону.

Базари попруть за нормаль і пише, аж серцю приємно

Так обережно тримає гросбух - Лесин тлумачник жаргону,

Для всіх тотожній розлив, стосортність однаково стремна -

Не всім нутро запасне, чортеняток не бракне зустрічних

Спитайте у Едгара По, кому і навіщо давати по-скільки

Спивайтесь в тарелях озер, та бляха ж, не теоретично -

Колумб мав не тільки тютюн, а й файний драп від інків

Бо в Індії дві сторони, та хрін його знайде, де ж третя?

Інколи на двох, та й бажано так, а інакший завше зайвий.

На шухері той, кому рилом пора заслужений вдар ізжерти…

Овва, друг Котляревський прибув! І як твій Еней завульгарив -

Вергілія дійство захоплює! Дивись, як завзято зачухав

Долоні свої старовинні… Іване, авжеж, тільки ти модератор

Бурсацького сленгу! Місцина вселюдна. О, як набридає сивуха

Вмикайте, мабуть, радейко - нехай бубонить офігатор…

Постскриптум. На шпиль епілог. Блі, екскурси. Ролі минули

Замало корчми для усіх, та й поки сидів з панібратством

То літо в сумний чемодан до решти і серпень запхнуло.

Ображені воду несуть. Та все. Заспокойтесь. Фіглярство

В театрі симпотних ляльок зіграли ми ролей чимало,

Була нам огидна попса. На лоні тремких декорацій

Загралися в карти митці, на змитих афішах лосьйони до сала.

Сивіла розжовує тіні живих, на компі святий Боніфацій

(В колонках піарять ГО), ногами він дрига охоче

В торбинці торішні гріхи - на милість покори щедрівка.

Його інтерфейс на дротах, і жоден хробак не замоче

Скажений сидить доктор Веб. Життя інтернеткіноплівка!

Малини тобі принесу - захавай, вона ж безкоштовна.

Притоптана літнім дощем. А я, пробачай, обіжрався.

Якби ж не твоє молоко, хіба б тут згадалась уборна

(Це просто для того зробив, щоб рима отут не вдалася

Хай буде капець без лайна, доречі з Петра і до Пія

Ніхто дієслівну не ставив)? Мерці компостують мізки

Вчорашнім трамваям, де ще не застигла олія

І досі гниє голова. На рейках збирає обрізки

Булгаков для твору… Он лозунг зажеврів на полі

Спартанці несуть прапори, стоять безробітні пузани.

А я так собі звар'ював, чи навіть на мить збожеволів

Пора, он і осінь прийшла, вже й бетман втікає з майдану

В останнє ворушиться день, на шкірі татується промінь

Узимку народиться жаль, а поки що запахи спеки

Насправді, я бачу лиш секс і море на морі любові

І пофіг на пляжі хто - римляни, німці чи греки.

04.12. - 17. 12. 2006 рік.