(Не)ілюзорне
Вірлена, 20.08.2007 року
Не приходь до мене, Грею, не приходь.
Я чула, що був корабель і червоні вітрила,
Та я не пішла, я вже, знаєш, своє відходила.
І ти не запізно – це я, хай пробачить Господь,
Це я не зуміла, це я розучилася віри –
Не всім до снаги чудеса, молодий капітане.
Я раптом втомилася ждати на теплі зефіри.
Я просто, якою була, вже ніколи не стану.
І пусто, і гірко мені від такої поразки,
Так вірити двадцять років – це щось та й значить.
Я просто жила поза межами тої казки:
Замало ілюзій, щоб врешті не стала зряча.
*
І як колись – збираю дикі квіти
І бігаю в дощі без парасоль.
Які там журавлі? Мені би просто жити.
Ассоль померла. Хай живе Ассоль.
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 3 | polishuchka, Ольга Мацо, thunder. |
2007-08-21 13:45:37
Тут треба читати не коментарі, а тексти! Здорово!