Четверте крісло
За стіною троє грають в карти. На язиках моя душа. На кону чергова плітка. Згодом ставлять четверте крісло, але без гравця. роздають на чотирьох. На пару.
Козирної карти нема. Чи то замало мастей. Чи може знову погано перемішали. За стіною продають по шматкам душу. німий аукціон. Вступають струнні. Кларнет та гобой. Крещендо. Форте, форте, форте. А потім Вівальді. Знову вівальді. Під нього душа злітає над картами і перестає бачити в них долю.
Тихо, тихіше. Здається, дімідуендо. Музика... Зліт над долею і над фатумом. Зліт над текстами і над віршем. Метеликом ну в вікно. Вийти. Щось невидимо тягне на землю. Кожній людині Бог посилає на плечі стільки скільки вона може витримати. Митці найслабші. Тому поминки частіше ніж вірші. Тому смуток по осені частіше пір року. Осінь.
Теплий чай і кішка. Напевне я перетворюсь на ловця у житі. Буду ловити тих хто заблукав серед карт та пір року. Кружляє листя. Каштанам не вистачає повітря. Холодно. Нічого пройде...
За стіною грають в карти. Грають тебе. І ти є головною картою. Мастю і правилами гри. От тільки завершать партію. Відсунуть четверте крісло. Зламають четверту ніжку від стола.
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 1 | Катруськін Лукум. |
