Ночі напроліт 1,2

"Все утра мира уходят безвозвратно"

Те ж саме і з ночами напевно, ранки я однаково не пам`ятаю.

Есемеси(1)

Вночі я пішла в інтернет, остільки мій телефон втопився, а есемеси не хотіли відправлятися, хоча в мене було на рахунку. Хоча я вже забула, що там в мене було на рахунку.

Тоді прийшов мій друг й показав, як виходити з системи.

І я нарешті злагодила телефон, хоча зрозуміла тоді, що можливо й не варто було. І тоді я стала відправляти такі повідомлення:

Дівчата ходять з голими ногами, а мені так холодно.

Ти любив би її, якби вона була мохом на твоїх зап`ястках і музикою в твоїх словах.

А вона надто хоче, надто бажає, надто любить, надто..

Віола – то такий інструмент, яким розрізають душі.

Душа складається з води, яка стікає.

Чорниці ніколи не втамують спраги, як їх не підсолоджуй. Коли вода кипить – википає потреба в близькості, а залишається сама піна.

Від піни болить шлунок.

Я відправляла смс на різні сайти, а зчитували їх самі програми.

На рахунку не залишилося, та я знаю – завтра поповню.

Так виглядає моє життя, коли всі сплять.

Прочування старих любовей(2)

Мені снився сон. Ти прийшов до мене і шепнув щось на вушко. На твоїй руці був шрам в вигляді Святої Аронії. Я прокинулася і не могла згадати – хто ти?

Я знала чоловіка, який вмів почути мене, потайки. Він часто так завмирав, і танув, наче десь в мене всередині. Він приходив і танцював для мене. Він розповів, що вітрові теж буває боляче. Коли його не було поруч, я чула його зірваний голос і в мені теж все зривалось.

Прочування старих любовей, які ніколи не зникають. Коли в тебе безтямна велика душа, ти можеш загинути відразу ж. Коли в тебе мідна маленька душа, ти помираєш повільно, зате безперервно. Коли ти ще маєш сили порвати себе й знову втілитись, як хижа ртуть, тобі ніхто не повірить. Часто тебе не впізнаватимуть, якщо не відмовляться повсякчас створювати тобі псевдо прототипи. Прочування старих любовей завжди з тобою, якщо ти собі їх дозволяв. Прочування старих любовей цілує тебе і з тобою кохається. Самотність торкається твоїх вікон і очікує знадвору.

В моєму телефоні живе душа можливості твого дзвінка. Мені шкода так, якщо ти до мене не додзвонишся. Твій сум однією краплею рівняється чаші сліз і ридань. Твій сум однією краплею рівняється мегалітрам стогону й скандалів. Твоя самотність найвиправданіша, а п`янкість твоя найвиваженіша, в моїх судинах настояна тобою захміліла далина.

Сон – ще один притулок затишку. Одного разу я прожила вві сні пів життя в безумовних обіймах щастя. Може й досить з мене?