На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Полювання

Юлія Мусаковська, 08.02.2008 року



Заспокой мене, любий, молю, заспокой,

Голос твій, мовби з медом парне молоко,

Так заснути боюсь, адже біля ріки,

Де втопитися мріють вербові гілки

І з плачем нарікають на долі гіркі -

Жовтоокі потвори, ікласті вовки

Чорні тіні з водицею мчать під місток,

Мого бідного серця жадають шматок -

Незагоєні рани привабили їх,

Бо забарвлено кров’ю незайманий сніг…

Блисне жовтим пітьма - і застигну німа,

Не задмухуй свічок, бо загасну сама…

Любий тихо прокляв потойбічні ліси,

Як насняться страхіття, будити просив,

Аби вийти на герць із нездоланим злом,

І тривога ножем борознила чоло…

Не будитиму, знаю, що пізно ти ліг,

Подолавши виснажних десятки доріг

І зазвавши наснагу в оздоблений ріг,

Я потвор самотужки вполюю своїх…

Читати коментарі (4)
Рейтинг Оцінили Переглянули
2 Алія , Артур Томський. 710
( написати коментар )
Сум
2008-02-10 00:19:13
Власне, неймовірно вдало передано настрій!
(відповісти)
Алія
2008-02-10 00:20:53
епічно і красиво. Єдине, що особисто мені трішки віддало дисгармонією -це трохи монотонний ритм (але це моє дуууже субєктивне бачення) :)
(відповісти)
Юлія Мусаковська
2008-02-11 11:45:08
Дякую. А ритм, може й, монотонний, але це пислоася як щось на кшталт замовляння...
(відповісти)
Алія
2008-02-11 12:01:48
тоді все зрозуміло ;)
(відповісти)
( написати коментар )