На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Невдовзі після літа 2

Артур Томський, 19.02.2008 року



Не буду заспокоювати.

Нічим.

Хоч знову холодно тобі.

Овва, невже?

Палає літо.

Тільки я ще січень,

що з лютим

побратався і помер

у березні.

Проталою водою

утік у тріщини землі

і де тепер

зростає зелень

і сміється мною.

Чи може плаче? –

все таки помер.

Не буду заспокоювати.

Нічим.

Хоч знову холодно тобі.

Камінний край

липкий і кислий

сипле сіллю в вічі.

Палає літо.

Я помер.

Прощай.

Читати коментарі (1)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 Sehrg , Lena , коз@чка. 540
( написати коментар )
коз@чка
2008-02-25 16:47:30
ВІдчуття, що це я написала.))))
(відповісти)
( написати коментар )