На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Втома

Юлія Мусаковська, 24.02.2008 року



Набрякла безгомінь вечірньою втомою повна.

І гасне півусміх. А погляд - як прірва бездонна,

Неначе в очах потьмянілих тече беладона,

Немовби не день цей, а світ добігає кінця.

Дрібні мишенята – то пальці, що бильцями крісла

Втікають хутчіш від імли, що в кімнаті зависла,

Імли, від якої у грудях немислимо тісно,

І серце пташиною рветься з рипучих дверцят

Закисло повітря - ще мить, і ухопить оскома.

Так глухо і порожньо тут - не зізнаюсь нікому…

Аж сяде на руку метеликом дотик знайомий

і тілом проллється, як струмінь живої води

Утома додолу ковзне, мов шифонова сукня,

І сумніви - сірі вовки - перетворяться в сутінь,

І ми – тільки тіні, у цьому пейзажі присутні, -

Ступили у місячну стежку - і щезли, як дим…

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 light152 , Артур Томський , ya_gyrgen_em_pyrgen. 724
( написати коментар )