На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

аутодафе

Юлія Мусаковська, 28.02.2008 року



ковтками життєвої сили з коханого вуст

впиватись, долоні в долоні охоче вкладати,

і сиплячи дзвінкоголосі зізнання-дукати,

трощити мовчанку, що тіло скувала, мов лати,-

і так приросла, що роками із нею живу…

вночі просто неба, при світлі очей ліхтарів

лице боязливо сховати у комір кошлатий,

що пахне тобою, - і рвучко рішучою стати,

поношені згадки роздерши у шмаття строкате,

спалити під жарти і свисти на заднім дворі

не вірити в те, що сподівана сталася смерть,

допоки їх попіл, неначе жага, не схолоне,

допоки з обличчя зрадливо не скрапне солоне,

зібратись – і біль цей зібрати у висохлих гронах,

наповнити урну – й тобою наповнитись вщерть

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
2 Артур Томський , Anairda Kashef. 697
( написати коментар )