А у мене вірші...
Anairda Kashef, 03.03.2008 року
А у мене сумні вірші
Чорно-сіра скупенька гама
І по нотах між До і Сі
Розгорнулась маленька драма
У болоті із власних сліз
Я вирощую власні мрії
А коли розбиваю їх
Знову сльози полощать вії
У калюжі із сірих днів
Сірі хмари втрачають очі
А у мене вірші сумні
А ти посмішок моїх хочеш…
Я порвала шість своїх струн
За вікном дощ збирає ноти
І у звуках його відлунь
Плаче мій за тобою дотик…
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 13 | Ковтан Надія, Читач, Тамара, Юлія-Ванда Мусаковська, Артур Томський, Емілія, Kit, Ром, Марічка, olvia, Сумний, Настя Grace, ЮлІ Соломко. |
2008-03-03 13:45:28
не сумуй...завжди може помогти сьома струна;), витягнути з сірого смутку, похмурих думок, чорної приреченості, болючої зневіри, розбитого серця, нерозділених почуттів, незбувшогося кохання.....якшо є людина, яка тебе кохає всім серце, забудь про все погане, що було в минулому, впусти в серце світло, тепло, кохання, надію, віру.....і побачиш яке життя насправді кольорове, цікаве, непередбачуване....