Сульфат настрою
З.Іренка, 16.03.2008 року
За їдучістю сульфуру впізнаю твою слину
З ревнощів спльовую і засинаю у тебе під пахвою
Я – дитина, яка хоче,
щоб її погодували груддю,
А годують з піпетки
Мета-форично
І я бачу сон, в якому виросла і стала алхіміком-камікадзе
Випробовуючи на собі сотні небезпечних отрут,
Але помираючи від передчасної менструації
Я прокидаюся але прикидаюся ніби сплю
За їдучістю сульфуру ти впізнаєш мої сльози
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 3 | Артур Томський, kuraj, бернар. |
2008-03-17 10:06:13
Спірно. Неоднозначно. Але поетично.