На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Етюд №5 (медитація)

Артур Томський, 17.03.2008 року



Медитація цінна сама по собі, -

нове місто в пустелі, на карті спокою,

чи на людному місці – заграда стіною,

чи поранене око, на тяжкім горбі.

Не савадхо-нірванова ціль на чолі,

а крупинками солі шляхи потаємні,

мозкозвихнуті істини, закутки темні

і упалі кашкети задертих голів.

Ціль ніщо, адже коло не має лиця,

а покинути коло – зганьбована шана.

Залишитись стороннім, чи впасти з дивана –

все одно недостойний кінець для митця.

На обочині шляху, що трапився нам,

забуваю ілюзій шматки кольорові,

ніби краплі невчасно упалої крові…

і лишаюсь під небом розораним сам.

Читати коментарі (5)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 Емілія , З.Іренка , Юлія Мусаковська. 523
( написати коментар )
gadfly
2008-03-17 16:10:48
уууу... яка у вас складна медитація.. шо там ченці, у яких є ціль медитації - повна гармонія..))
(відповісти)
y_zo
2008-03-19 13:19:04
УУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУ!!!!!!!!!!!!! ТУТ СЛОВЕСНИХ КОМЕНТІВ НЕ БУДЕ. Я ЯКРАЗ ДЕСЬ У ПРИБЛИЗНОМУ РАЙОНІ МЕДИТАЦІЇ ЧИ ФІЛОСОФСЬКОЇ МЕДИТАЦІЇ, Я Б РАТШЕ СКАЗАЛА. А КІНЕЦЬ МИТЦЯ - _________ - ???????????
(відповісти)
Артур Томський
2008-03-20 06:00:51
Кінці у митців бувають різні. Власне як і в інших громадян :)
(відповісти)
y_zo
2008-03-20 15:26:05
ну. та. але якось хочется, занєте, так.. особливо
(відповісти)
Юлія Мусаковська
2008-03-21 20:00:14
Артуре, чудовий твір - останні два катрени просто з ніг збивають...Ви не сам під цим небом - ми з Вами :)
(відповісти)
( написати коментар )