Краплини любові, краплини дощу
Краплини любові, краплини дощу
І туга стікає мені по щоках,
Тебе я, напевно, завжди прощу,
Бо слово «люблю» живе на вустах.
Для тебе живу і для тебе жила,
За тебе бувало молилась,
Щоб просто зустрітись кудись я ішла
І там я з тобою зустрілась.
Твій образ леліяла в своїх віршах,
Для тебе я гарно всміхалась.
Ти, мабуть, назавжди найбільший страх,
Бо я так тебе боялась.
Тоді невідомий, до болі бажаний
Незвіданий був мені.
Тепер ти найкращий, та більше, коханий
Так рідко приходиш ввісні.
Я навіть не вмію, мабуть, так всміхатись,
Напевно, уже розучилась,
Мені ж і судилось навіки боятись,
Що в серці не я залишилась.
Я навіть не знаю чи ти поважаєш,
Чи прагнеш очима зустрітись,
Мене не кохаєш, на жаль, не кохаєш,
Мені біля тебе не грітись.
Ти знаєш, не мрію, ніколи не мрію,
Про те, що мене покохаєш,
А як я лелію, тебе я лелію,
Про це ти, мій любий, не знаєш.
7.04.08р.
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 0 |
