На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Циркачка

Юлія Мусаковська, 21.04.2008 року



Пластмасові квіти і сміх механічного блазня -

усе, що розрадить. Запаяне тіло в трико.

Оцей балаганчик - тісний і паркий, ніби лазня,

і шкіриться попід завісою маска відразна -

Не грати зі смертю?

Неначе по струнах смичком,

пройти у балетках тонких по шорсткому канату -

тремтить парасолькою в пальцях надія хистка.

І міниться люд унизу, ніби маса брунатна,

шепоче: «Не вдасться…» Злякатися - значить програти,

а гідне падіння не гірше рвучкого стрибка

з-під купола цирку. Останній зі звершених трюків -

бодай би на мить - але захват підійметься з вуст…

Гойдається трос, ніби човен, і веслами руки

повітря голублять . І тиша - як голос розпуки.

І гадка - чи будеш ти поруч,

коли я зірвусь?

Коли, ніби глечик, розколеться натовп умлілий

від жаху і крику - і радості злої також,

коли ще з обличчя гримасу поразки не змили,

чи будеш ти…?

Сальто…

І серце утішать зболіле

Живі пелюстки

і весела говірка Жако…

Читати коментарі (4)
Рейтинг Оцінили Переглянули
8 kuraj , Катруськін Лукум , gadfly , greta , Емілія , Артур Томський , х , Юлія Сніг. 707
( написати коментар )
gadfly
2008-04-21 17:34:38
просто подих перехоплює...
(відповісти)
Юлія Мусаковська
2008-04-22 16:26:04
Дякую, значить місія автора вдалася :)
(відповісти)
Емілія
2008-04-22 12:57:10
дійсно красиво написано :)
(відповісти)
Юлія Мусаковська
2008-04-22 16:26:15
Дякую :)
(відповісти)
( написати коментар )