я поганий коваль свого
я поганий коваль свого щастя, проржавіли підкови і цвяхи
стріли гнуться від страху стрибаючи з даху зрачки
розширяються вени ширяють на зламі руки
я під кайфом, давай розіграємо істину в шахи
ці фігури уже не фігури на зламі прямих
перекреслили їх і примусили бігти у танок
я поганий коваль свого щастя, вогнем не стану
хоч ламаю десятки роками незайманих криг
в мене є дуже добра порада для всіх новобранців
розстібайте кайдани і серце кидайте у міх
я поганий коваль, та зате в мене добрий батіг
щоб загнати себе у куток. владарюйте, засранці…
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 2 | бернар, kuraj. |
2008-07-03 19:19:42
вірш класний, мови нема. ну тобто мова є... тобто БЕЗУМОВНО я хотів сказати. :) але я так проглянув все, що ти тут напостила і мушу все-таки ПОПРОСИТИ тебе, щоб таки трохи працювала над ритмікою. :)