ви ж добре знаєте як це буває...

Мені добре,

Тобі добре,

Нам зашибісь як добре

Нам добре в цих компаніях,

З цими атрибутами компаній,

Нам офігенно від цієї музики

І від цього безглуздя.

Ми тиняємось вулицями,

Волочимось по кав’ярнях,

Випиваємо…свої кавусі…

Після того як нам було зашибісь як добре нас попускає,

Але ми либимось далі від зашибєнного щастя.

Ми… з тобою продовжуємо тинятися нічними спустошеними, але все ж такими надміру прискіпливими вулицями.

Нам добре від того, що сьогодні повернулось до нас ще на кілька днів літо,

Від того, що через тиждень влаштовують ще якийсь фест

І від того, що ми залишились живі після попереднього.

Ми…з тобою знаходимо собі геніальну композицію – мініатюру із вуличних собак і милуємось нею.

Ми можемо бачити, відчувати, здається, можемо любити.

Останнє ми не узгодимо завтра,

Та й ніколи,

Бо завтра, коли зійде життєдайне сонце,

Ми не заговоримо один до одного

І не скажемо нічого зайвого,

Бо кожен буде думати про те, що не варто псувати те

Як було нам « зашибісь як добре»!