GJKT

поле повне стуку серця

перетворення безодні

на квітучу полонину

щоб тебе від смерті вкрасти

на момент один забутись

подивитися в ті очі

що горять супроти сонця

як стьмянілі дві перлини

тепло вкутати той спогад

що супутником для болю

буде в мандрах а потому

наспіх наодчай наосліп

утікати автостопом

- до якого ще Єгипту? -

в жовту яму закопати

ненароджену дитину

вибивати копитами

ошалілого кентавра

такти стуку такти втоми

«так» у безпуть монотонну

густо ткати килимами

безпросвітну тугу-стогін

і на ранок розпускати

клубом кучерявих ниток

трем таврованого серця

у нутрі своїм тримати

так там темно так там тісно

тяжко нотам тліти в тілі

вигризати з себе творчість

наче пес кудлаті кульки

обважнілого волосся

переплутаних осяянь

витягати з глибу зорі

мов мальків прозорих рибок

і душити у долонях

всесвіт змовився над нами

учинити люту кару

визнаю моя любове

що не маю прав на тебе

2002; 2008