Моя Європа, мій андерграунд.

Коли ніч

стріляє у вікна

раптовою темінню

і зі заходу тягнуть хмари

сірим натовпом,

і немов

кулеметними чергами

сіють дощі -

тоді я

відкриваю старі конверти,

роздивляюсь листівки

й мандрую

кудись

у позасвіти...

.........................

Від Праги до Львова -

шлях з-пів Європи,

шлях довжиною

у цілу імперію,

у цілу вічність,

мабуть...

Галичина починається,

щойно минувши Сілезію...

Галичина - як відлуння,

як віденьський вальс

у виконанні

духового оркестру на стаціях

і портрети в оселях

з зображенням Франца Йосипа.

І лиш символи-символи - давні сліди

колись одногO континенту:

це львівські Eльжбєтинські вежі

на почесть Сіссі -

це вертикаль, ніби стріли,

що пронизують

черева хмарищ наскрізь.

Галичина - це фантом

підземелля, підґрунтя

з гарячим пульсуючим

серцем Європи,

з вузлами сполучень....

і гордіїв вузол...

Й тільки y згадках старі

зіржавілі покривлені колії

й паротяги незримі - то потяги,

котрі все щe ревуть,

i все кудись мчать,

і безупинно в колесах:

тук-тук...тук-тук...

тук-тук...тук-тук..

тук... тук...

серце раптово затерпне:

шпали смолою

(сосновою чи то справді пекельною)

й війною-вогнем віддають...

Залоскоче в легенях

нестерпно -

Звідки? Куди? Чи здавен?

І як відповідь

в тих часових коридорax -

у зворотньому напрямку

шквалами протяги

з майже нечутним

дзенькотом келихiв,

з патефонною піснею

й потойбічним:

"За віру, надію, любов!"

........................

Від Праги до Львова

(все ж таки лIчу і міряю) -

шлях в тисячI одиниць,

шлях в безмір кроків,

шлях з траєкторно-кривою

в позаобрійну вись...

І дорога додому

по гладкій автостраді...

чи у снах по-старому,

помалу на фірі

супроти віків...

а повз мене -

на Захід-на Захід

(до Відня чи Праги) -

лиш тіні:

то прадіди із торбами,

жиди з дітлaхами

і на скрипучих підводах цигани,

що потім край лісу розкинуть свій табір,

вдарять щосили у струни гітарні,

викладуть карти й запалять нічні

ритуальні вогні...

.............................

Мандрую щоночі

думками додому,

на не зовсім дальній,

проте таки Схід -

від Праги до Львова -

цІла Європа,

весь мій андерграунд,

коріння душі...

Від Праги до Львова -

битий, битий шлях мрій...