Небесна соната
Тетяна Шабуня, 19.09.2008 року
Як завжди на вулиці злива,
А я сльози свої ховаю,
Простужусь після неї можливо,
Але серце простуду вже має.
Я любити літо не вмію,
Але в цьому вже сотня дощів,
А я знову про тебе мрію,
І про тебе заводжу спів.
А я хочу підняти долоні
І ловити ці сльози небесні,
Я напишу в нічнім безсонні
Лиш для тебе вірші чудесні.
Не люблю незручні парасолі,
Вони хочуть сховати лиця,
Ніби ми втікаєм від болі,
Наче потім ця біль не присниться.
Я ховатись від крапель не буду,
Бо я душу свою не сховаю,
Може змитись варто би бруду,
Тому що я на серці маю.
Знаєш, просто на вулиці злива,
Мені сльози не хочеться лити,
Всеодно я така щаслива,
Що волію радісно жити.
4/08/08
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 4 | Vikulsija, х, Sehrg, Мавка Лісова. |
