let it be_більше літа такого не буде
поки місяць бавиться із шибкою
вистрілявши всі набої снів
стану я заплаканою скрипкою
гра на нервах, соло без жалів
мі мінор у паузах між змовами
загортав дбайливо у футляр
ночі наче стали вечоровими
погубились ноти серед хмар
поки ми затримували дихання
розминались вулицями міст
почуття, мовчанням заколихані
промайнули, як комета, хвіст
із пекучих згадок здогадалися
не ловити, спалені мости
щастя, до якого ми дорвалися,
щоб комусь там щось там довести...
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 3 | Sehrg, Ефемерна, Артур Томський, MKS, Емілія. |
2008-10-28 14:38:10
Дуже музично і небанально +