Без приводу

Вірлена, 09.11.2008 року

Мій ніжний Боже. Вип*ємо, достобіса усі жалі –

Ці будинки покинуті, їхні душі зате жилі –

Я буду там привидом.

Без приводу –

Походити по риштованню –

Порозглядатися. Ну, так, намело – учора була гроза.

Милий мій Боже, якою гіркою тванню

Розверзаються небеса.

Осіннє небо – виболіле, старе –

Уся ця осінь просто одне тире:

Пере-жити, -ждати.

І дні попереплавлюються на дати,

Слова перекидаються на цитати,

Повітря наїжачується-дере.

На фоні почорнілих чужих дерев

Я можу навіть приязно виглядати.

Рейтинг	Оцінили
5	Vikulsija, elfiyka, Артур Томський, бррр, Sehrg, polishuchka, juraho.

Ім'я
E-mail
	На сайті не відображатиметься. Сюди будуть надіслані відповіді на коментар
Число
	Картинка з числом завантажується...