Взаємоневизначеності

Жебраки просять милостині і заздрять

Бо серед них нема бідніших і найбідніших

Тільки надія, що хтось кине не гривню а п’ять

Тай гроші їм уже нічим не поможуть.

Я так само прошу тебе і заздрю

Бо нема в мене ні фанатизму ні любові

Тільки бажання забрати тебе до себе

Але мені навіть це вже не допоможе.

Ти так само нерівно ріжеш хліб

І крихти падають на брудну підлогу

Я готова їх збирати і їсти

Якщо ти дозволиш пригостити і кота.

Туман за вікном вже геть зійшов з розуму

Він знайшов собі там затишне місце

Там можна облизувати стіни будинків

І спостерігати як ми кохаємось зранку.

І де ти знайшов таке гарне значення

Для нашого вільного світу дотиків

Холод голод і взяємонатхнення

Для того щоб сплести страховисько з купи невизначеностей.