до післязавтра

Я помееееер!!!!!!

ааааааааааааа!!!!

чи знаєте ви,

як роздирає грудну клітину це почуття?

як ненавидиш все в собі?

як користуєшся з горя інших, з їх каліцтва?

чи знаєте,

яка ненависть і лють охоплює,

як судини здуваються на висках?

як ненавидиш людей і халяву, що вони обожнюють?

обожнюють... вони. роблять. її. БОГОМ!!!!!!!

я помер,

здох на початку дороги

і валяюсь у власному слизі, яку хтось називає кров'ю,

чи душею.

сподіваюсь, це завтра пройде.

от тільки НАШО???

щоб післязавтра знову прийти,

осліпити злістю,

дати по башці, або під дих,

розірвати на шматки і порозкидати собакам,

таким як я зараз,

дохлим скотам,

що гризуться за місце в маршрутці

і крадуть цукерки в супермаркетах.

я ненавиджу себе

через них.

завтра піде.

післязавтра знову прийде.

бо без розлук не буде зустрічей.

ну, бувай, ненависте.

відчуємось післязавтра.