Наші ночі пахнуть пелюстками диких троянд...
elfiyka, 16.11.2008 року
Наші ночі пахнуть пелюстками диких троянд
Ніжний запах нічний все п’янкіший стає десь під ранок
Квіти без колючок не лишають ні сліду, ні рани
На руках, на устах, у серцях і гарячим туманом
У закоханих вікон на приступках сльози бринять.
Постіль з диких троянд огортає розжарену шкіру
Там де кожна пелюстка – невидимий оку цілунок
Залишає на шкірі містичний, незнаний малюнок
І стікає по краплі кохання не випитий трунок
Все ясніший стає той вогонь, у якому горіло
Й не згасало бажання, ставало щоразу сильніше
Переплетені руки відбилися в світлі на стінах
Доторкались й тремтіли в жару наші губи й коліна
Розчинилися в сутінках ночі тіла, наче тіні.
Лиш світанок, що був нам за свідка, чомусь зашарівся…
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 4 | supermanchyk, Cristina, Олена Войтух, Оксана Васьків, Самотня Чайка, kuraj. |
2008-11-17 22:09:20
до речі, незле, є творчість