Ключ в твоїх руках

Карпатський вітер,

Сп'янілий від розпусних трав,

У кузні сонця

Незвичний ключ кував,

А потім нишком тобі його у руку вклав...

***

Русло істини давно

Пересохло й вкрилось килимом сміття,

Буяє бур'яном.

Чи спускатись в нього – обмірковуй сам.

Вічність зламаним пером

В книзі сутінків виводить епілог.

Чи буде новий том?

Вибір цей за тебе не здійснить ніхто.

Порожніє вернісаж,

Вітер розвіває сум твоїх картин.

Вирішуй, чи продаш

Їх, чи вдома вчепиш на стіні журби.

У безмежності – сліди

Від дитячочистих ніжнобосих ніг.

Скинь чоботи і йди

В простір, про який ти й мріяти не міг.

***

...Час іти вперед,

Вибір є завжди,

Ключ в твоїх руках:

Відчини себе

І йди.