Повня
Блукає ніч холодними світами
Чумацький шлях у мене під ногами
Стезею пройду я – холодною водою
Бездонну тугу світочем напою
Нічнії зорі є безмовний свідком
Спадаючи у моє море зрідка
Срібляста повне, мене не відпускай
Слідком зведи туди, де неба край
Хай там, в німім привіллі я згублюся
У темнім морі джерельцем назвусь я
І по щоках стече хвища вечірня
З-під ніг ядушливе розхоже терня
Не проганяй видінь коли пітьма
Мине ще тільки мить – і я – вода
20/11/2008
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 5 | slavchyk, azbest, elfiyka, Sehrg, Промiнь. |
2008-11-20 15:35:36
Мені сподобалось, особливо останні рядки :)
Але в цих рядках щось із ритмом:
"І по щоках стече хвища остання
З-під ніг ядушливе розхоже терня"